Сьогодні, товариства з обмеженою відповідальністю є найбільш поширеною організаційно-правовою формою для малого та середнього бізнесу. Що стосується товариства з додатковою відповідальністю, слід відмітити, що ця форма є набагато менш поширеною, оскільки забезпечують своїм учасникам менш привабливий режим, який передбачає накладення на них додаткової відповідальності за можливі борги товариства при ліквідації.
Чинне законодавство, яким регулюється діяльність товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю (далі- товариства), складається з положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про господарські товариства», є суперечливим,фрагментарним та таким, що не відповідає сучасним вимогам щодо гнучкості та ефективності регулювання.
Серед недоліків чинного законодавства слід відзначити наступні.
Права учасників товариств або не закріплені належним чином, або позбавлені механізмів реалізації та захисту.
Так, учасникам товариства не гарантується доступ до фінансових документів товариства, що позбавляє їх можливості вчасно виявити порушення своїх прав та зібрати необхідні докази для отримання судового захисту.
Невизначеність правового механізму виключення учасника з товариства призводить до зловживання цим правом з боку інших учасників, створення атмосфери недовіри та інтриг між учасниками.
Відсутність механізму вчинення правочинів із заінтересованістю призводить до вилучення прибутків товариств та інвестованих учасниками коштів недобросовісними менеджерами або контролюючими учасниками, формування атмосфери взаємної недовіри між учасниками та виведення активів при перших ознаках фінансових проблем та позбавлення кредиторів будь-яких шансів отримати навіть часткове задоволення своїх вимог.
Ці та інші вади у регулюванні товариств з обмеженою відповідальністю стримують розвиток малого та середнього бізнесу, призводять до руйнування життєздатних підприємств у випадках відносно незначних конфліктів між учасниками, перехоплення контролю та незаконного вилучення активів, пригнічують розвиток підприємництва та інвестиційні процеси.
Тому, з метою вдосконалення регулювання відносин, які пов’язані із створенням, діяльністю та припиненням товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю наразі Верховною Радою України 06.02. 2018прийнятоЗакон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі- Закон), який набирає чинності через 3 місяці з дня його опублікування, а саме 17.06.2018 (крім частини другої статті 23 цього Закону щодо деяких питань спадкуваннячастки учасника товариства, яка набирає чинності через один рік з дня набрання чинності цим Законом, тобто з 17.06.2019).
Прийнятий Закон містить положення суттєво відмінні та доволі прогресивні в порівнянні з тими, що закріпленні Законом України «Про господарські товариства», зокрема відповідно до нового Закону, кількісний склад учасників товариства не буде обмежуватись. Законом вводяться нові поняття, такі як «корпоративний договір» та «безвідклична довіреність», а також інші самі актуальніші зміни, про які буде згадано нижче.
Так, Законом суттєво зменшується обов’язковий перелік відомостей, що зазначаються в статуті і, фактично, ці питання передаються на вирішення учасників-засновників. Більше не потрібно зазначати в статуті перелік учасників, їх персональні дані, розмір статутного капіталу, розмір часток учасників. Відомостями, які обов’язково повинні зазначатись в статуті є лише: 1) найменування товариства;
2) органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень;
3) порядок вступу до товариства та виходу з нього.
Також зменшується строк на внесення вкладу учасниками товариства у зв’язку із створенням товариства з 1 року до 6 місяців, з дати державної реєстрації, якщо інше не передбачено статутом.
Встановлюється новий порядок виходу учасника з товариства. Так, учасник товариства частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотківможе вийти з товариства у будь-який час без згоди іншихучасників. Що стосується учасника товариства, частка якого у статутному капіталі становить 50 або більше відсотків, то такий учасник може вийти з товариства за згодою інших учасників товариства.
Серед іншого нормами нового Закону передбачається можливість скликання загальних зборів учасників з ініціативи виконавчого органу товариства, на вимогу наглядової ради та на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу.
Тож сподіваємося, що прийнятий Закон та зміни, які ним передбачені позитивно вплинуть на бізнес та значно покращатьумови діяльності товариств.
Головний спеціаліст відділу
взаємодії з суб’єктами державної
та підвищення кваліфікації державних
реєстраторів Управління державної
реєстрації Головного територіального
управління юстиції у Донецькій
області
Кулакова Т.Ю.