Україна старіє: що буде з пенсіями та медициною в країні до 2050 року

Через 30 років українців поменшає на 28%, а частка людей старших 60 досягне 32%

/ Фото: Pixabay

Кожен третій українець 2050 року буде старшим 60 років. Як скорочення і старіння населення вплине на життя в Україні, дізнавався сайт "Сьогодні".

Велике покоління йде на пенсію

Щороку пенсіонерів буде більше, а брак робочих рук буде рости. Найчисленніше покоління українців йде на пенсію. Його поступово змінює молодь, народжена в 90-х і початку 2000-х – ці люди, загалом, вже вийшли на ринок праці і створюють свої родини. Однак їх в півтора рази менше, ніж людей старшого покоління.

В результаті можуть кардинально постраждати пенсійна і медична системи, інфраструктура країни. Ринок праці вже відчуває наслідки демографічної ями. Працюючих українців старших 40 років понад половина – 50,3% , йдеться у звіті Держстату.

ООН прогнозує, що в найближчі десятиліття скорочення населення України буде відбуватися майже виключно завдяки людям працездатного віку. Якщо народжуваність, смертність та міграція залишаться на теперішньому рівні, то до 2050 року українців поменшає на 28%, а частка людей старших 60 досягне 32%. Навіть якщо народжуваність зросте з середнього показника 1,4 дитини на одну жінку до 1,8, а тривалість життя зросте на п'ять років, то населення скоротиться на 18%, а рівень старіння зросте до 34%.

Це буде серйозним викликом для ринку праці, пенсійної системи, медицини та інфраструктури.

Пенсійний вік доведеться піднімати

"На пенсію виходить покоління, яке за чисельністю в півтора рази більше, ніж молодь, що виходить на ринок праці. Демографічні зміни – серйозний виклик для пенсійної системи", – говорить Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України.

Співвідношення пенсіонерів та осіб, працюють, може постраждати – пенсії просто нічим буде платити. В Україні працює солідарна пенсійна система – всі, хто працює офіційно і сплачує податки, фактично, платить пенсії теперішнім пенсіонерам.

/ Фото: Getty Images

Уже з наступного 2021 року підвищення пенсійного віку завершиться – чоловіки та жінки виходитимуть на заслужений відпочинок в 60 років. Поки в Україні не піднімають питання про подальше підняття планки виходу на пенсію. Та це неминуче, вважає демограф.

"Найімовірніше, доведеться піднімати пенсійний вік. Тому що 60 років для європейської країни – це дуже мало. У сусідніх країнах пенсійний вік уже досягає 63-65 років. Інша справа, що підвищення віку має вписуватися в тривалість життя. Ми дуже відрізняємося від інших країн тим, що у нас практично не зростає тривалість життя, а рівень смертності зменшується. Це дуже сильно гальмує політику підвищення пенсійного віку", – говорить Лідія Ткаченко.

Для порівняння, в Україні очікувана тривалість життя становить 71,6 року (чоловіки – 66,69, жінки – 76,72), в країнах ЄС – 81 рік (чоловіки – 78,2, жінки 83,6).

Медицина мусить перебудуватися

Витрати на медицину будуть рости. У літніх набагато вищі потреби в медичних послугах. Хоч і повільно, але тривалість життя в Україні зростає: з 1991-го вона зросла на два роки.

"Оскільки людей старшого віку буде більше, то медицина муситиме мати справу з хронічними захворюваннями, які людина накопичує протягом життя. Ці захворювання залежать не від зовнішніх чинників, а від способу життя самої людини: від харчування, рухової активності, шкідливих звичок, стресу" , – говорить Павло Ковтонюк, заступник міністра охорони здоров'я в 2016-2019 рр.

Тому базою охорони здоров'я має стати попередження хвороб та їхнє раннє виявлення. З цього й почалася медреформа 2018 року. Первинна ланка має бути дуже сильною, а сімейний лікар – головним елементом в системі. Оскільки більшість хвороб можна буде контролювати або лікувати вдома чи у сімейного лікаря, то лікарень буде менше- вони укрупнюватимуться і ставатимуть центрами технологій для лікування дійсно складних захворювань вузькими спеціалістами на складному обладнанні.

"Ці процеси вже можна спостерігати в країнах Заходу, які демографічно нагадують те, якою Україна буде через 10-20 років. Серцево-судинні хвороби, діабет, онкологічні та психічні захворювання домінують в цих країнах, але дедалі більше там лікуються амбулаторно", – говорить Павло Ковтонюк.

/ Фото: Анатолiй Бойко, Сьогодні

З іншого боку, на його думку, з'явиться великий запит на тривалий догляд, паліативну медичну допомогу:

"Однозначно, згодом виникне попит на комплексний догляд за людьми похилого віку, які не зможуть приготувати собі поїсти, прибрати в будинку. Тому буде потреба в соціальному догляді, щоб людина могла гідно жити, а не бути безпорадними".

Чи може Україна уникнути старіння населення

У світі є країни з більш старіючим населенням, ніж в Україні. Наприклад, в Японії дуже низька народжуваність, але велика тривалість життя. Однак там працює економіка, яка й забезпечує пенсіонерів, зазначає Лідія Ткаченко.

Те, як живуть і житимуть пенсіонери в Україні, залежить від тих, хто працює нині. Якщо люди будуть працювати в тіні, не платити податки, то старше покоління без власних заощаджень приречене жити на мізер, який їм можуть забезпечити платники податків.

"Не можна сказати, що ситуація настільки погана з пенсійною системою тільки через демографію. Сьогодні більше проблем тому, що люди або зовсім не працюють, або працюють неофіційно і не платять податки. Це найбільша проблема. Так, демографічний вплив несприятливий, але набагато гірше, що люди не працюють легально. Проблеми зайнятості набагато страшніші для пенсійної системи", – говорить демограф.

/ Фото: AFP

Україна не зможе змінити тенденцію старіння населення, навіть якщо економіка розвиватиметься. Тому що люди будуть жити довше, і це добре, стверджує Павло Ковтонюк. Але роль медицини в тривалості життя перебільшена.

За різними оцінками, медицина, порівняно з іншими факторами, впливає на тривалість життя тільки на 10-20%. Насправді, тривалість життя більше залежить від економічного розвитку та екології. Аналогічно народжуваність – результат культури, інфраструктури для виховання дітей, довіри батьків до своєї країни.

"Завдяки медицині можна знизити рівень смертності. Наприклад, в Україні катастрофічно високий рівень смертності від інфаркту та інсульту серед чоловіків старших 45 років. Ці хвороби пов'язані зі способом життя та відсутністю раннього лікування факторів ризику, зокрема, підвищеного тиску. Дві третини чоловіків навіть не знають про те, що мають підвищений тиск. Якщо у цих людей буде свій сімейний лікар, який допоможе виявити гіпертонію та прописати ліки для лікування, ймовірність поганих наслідки значно знизиться", – відзначає Павло Ковтонюк.