Для українців вигадали "новий" податок: за що і скільки потрібно платити

Днями в ЗМІ з'явилася інформація про те, що нібито відтепер українці зобов'язані декларувати всі свої доходиі сплачувати з них податки. У тому числі з коштів, перерахованих з однієї банківської картки на іншу. За порушення – штраф 25% від суми податку на перший раз і 50% – у разі "рецидиву". Плюс, звісно ж, треба сплатити податок.

Але, як з'ясував сайт "Сьогодні", по-перше, насправді це далеко не нововведення, а багаторічна вимога Податкового Кодексу. По-друге, мало хто його виконує через слабкий контроль з боку фіскальних органів. По-третє, щодо самого законодавства чимало питань, так як воно прописано нечітко. І по-четверте, можливе введення тотального контролю за всіма електронними платежами українців змусить їх платити податки навіть з доходів, які доходами не є – наприклад, повернення боргу, але не готівкою, а на банківську картку.

Інформацію про введення "нового" податку спростували і в Державній фіскальній службі (ДФС).

"Оподаткування здійснюватиметься виключно у випадках, передбачених чинним законодавством", – підкреслили в пресслужбі ДФС.

За що треба платити податки

Як роз'яснив нам економіст Олександр Охріменко (Український аналітичний центр), в Україні дійсно підлягають податку всі доходи громадян: не тільки грошові надходження у вигляді заробітків, а й у вигляді подарунків в грошових знаках. Також це може бути нерухомість, транспорт, коштовності тощо. Аж до того, що навіть букет квітів від знайомого теж "дохід", з вартості якого треба сплатити податок. Очевидно, що навряд чи хтось всерйоз над цим замислюється, але юридично це так.

"З великими подарунками, які вимагають реєстрації права власності – це транспорт, земля, нерухомість, а також з покупками-продажами такого майна питання в Україні давно вирішене: вони обкладаються нульовою ставкою податку для родичів першого та другого ступеня споріднення (перша ступінь – це батьки, діти, подружжя, друга ступінь – брати, сестри, бабусі, дідусі, онуки) і ставкою 6,5% для всіх інших, – розповів нам Олександр Охріменко. – Як правило, податковим агентом є, наприклад, нотаріус, який посвідчує дарчу, або договір-купівлі продажу. А ось з грошима все набагато складніше. Наприклад, щоб грошовий переказ не оподаткували в 19,5% (18% податок на доходи фізосіб і 1,5% – військовий збір), треба його вказати в податковій декларації і підтвердити ступінь спорідненості, наприклад, чоловік надіслав гроші дружині, батько – синові. А ось пересилання грошей сторонніми людьми однозначно вважається доходом одержувача, з якого треба платити податок 19,5% ".

Переказ грошей з однієї банківської картки на іншу або зарахування готівки на карту вважається доходом і з нього треба платити податок. Наприклад, людина (не підприємець), який продав через маркетплейс якесь своє майно, навіть не нове, і отримав за нього гроші на банківську картку, автоматично опиняється в полі зору податкової.

Не секрет, що таких покупок щодня відбувається десятки тисяч, і всі продавці з точки зору закону і фіскалів є порушниками. Бо навряд чи вони подають податкові декларації та включають в них такі невеликі заробітки, як, припустимо, продаж уживаного дитячого возика, одягу, взуття, електроінструменту, меблів тощо. Але, якщо знати закони, то можна отримати податкові знижки.

Чому не платять

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин (ГК "Forex club") говорить, що адміністрування великої кількості настільки дрібних податків стикається з величезними технічними складностями: потрібно тримати величезний штат співробітників і мати потужні комп'ютерні програми, які відстежують всі без винятку рухи безготівкових грошей з банківських карт мільйонів українців.

За його словами, можливо, що витрати на стягнення подібних податків виявляться вищими, ніж суми самих податків. Тому Держфіскальна служба все наполегливіше роз'яснює українцям, які види доходів вони зобов'язані самостійно включити в декларацію та сплатити з них податки.

Олександр Охріменко уточнив, що декларації в Україні зараз подають близько 10% дорослого населення, близько 3 млн осіб, в основному це підприємці і ті, хто працює у фрілансу. Наймані працівники, якщо вони не мали додаткових доходів, подавати декларацію не зобов'язані.

"На сьогодні банківські програми в автоматичному режимі відстежують тільки платежі на суму понад 50 тис. грн, всі інші платежі не ідентифікуються, – уточнив Андрій Шевчишин. – Але якщо з розвитком техніки і тотальної діджіталізації подібний моніторинг стане можливим, це породить масу проблем: ДФС почне нараховувати людям необґрунтовані податки, потім штрафи, пені за прострочення їх оплати. Спершу це призведе до зростання соціальної напруженості, потім до відходу з безготівки в готівку, тобто збільшить тінізацію доходів".

Які проблеми не вирішені

Експерти впевнені, що найбільші складнощі виникнуть на побутовому рівні.

"Якщо раніше люди позичали "100 гривень до зарплати" готівкою і віддавали їх готівкою, то зараз все частіше переводять з однієї банківської картки на іншу, так простіше і зручніше, не треба відвідувати банкомат, – наводить приклад Андрій Шевчишин. – Отримав хтось борг з карти на карту – сплати податок з доходу, 19,5%. Віддав боржник борг з карти на карту – позичальник сплачує такий самий податок. І теж з доходу. При можливому загальному моніторингу це стане враховуватися і обкладатися податком. Нонсенс! А довести щось буде складно. Таких прикладів можна навести чимало. Ці питання треба якось вирішувати".

Також експерти вважають абсурдним оподаткування податком коштів, що перераховуються на благодійність. Хоча не виключають можливих зловживань: під виглядом благодійності будуть уникати сплати податків. При цьому підтримують бажання влади звільнити деяких підприємців від сплати ЄСВ.

Хто у зоні ризику

Олександр Охріменко каже, що в зоні ризику на сьогодні не всі. Перш за все ті, хто продає товари на великі суми (понад 50 тис. грн за один платіж), а також порушники закону – наприклад, люди, які роками не платять за комунальні послуги, ухиляються від сплати аліментів. Якщо на них подадуть в суд, то наслідок має право на доступ до банківської таємниці, в тому числі і до руху коштів за картковими рахунками боржника. І тоді можливе не тільки стягнення боргів за комуналку або за аліментами, а й податків (і штрафів) за продаж через інтернет вживаних речей, з незрозумілих перерахувань на банківську карту тощо.

"Все це закон дозволяє зробити вже сьогодні, але до практичного тотального контролю над рахунками українців у влади поки не дійшли руки. А ось ті, хто вступив у конфлікт з законом, відразу потрапляють в зону ризику", – роз'яснив Охрименко.

Новини компаній
11:00, 15 листопада