Земля на горизонті: хто і коли зможе заволодіти українськими чорноземами

Відкриття ринку землі в Україні відклали на рік і три місяці, а ліміти на купівлю землі урізали

Одним з ключових законів, на ухваленні якого наполягав Міжнародний валютний фонд в обмін на наступну кредитну програму, був закон про відкриття ринку землі. Останнім часом ніхто не приховував, що остаточне схвалення кредитної програми Україна отримає лише після того, як буде повністю проголосований і підписаний президентом законопроєкт №2178-10 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення".

Коронавірус та пов'язаний з ним карантин істотно зіпсували економічну ситуацію в Україні, яка і так з кінця минулого року страждала від спаду промвиробництва, що намітився у світі. І в цій ситуації допомога МВФ, на думку експертів, стала єдиним варіантом для України пройти складний період з грошима, які зараз вкрай потрібні для фінансування медичної галузі та підвищення соціальних виплат, і без відчутного погіршення макроекономічних показників.

Саме тому керівництво Верховної Ради вирішило відійти від колишніх принципів, від неспішного розгляду законопроєкту, з чітким дотриманням регламенту та графіку роботи парламенту. На третьому позачерговому засіданні Верховної Ради 30 березня, яке відкрилося о 16:30, розгляд поправок було продовжено в прискореному темпі (раніше сайт "Сьогодні" розповідав, що політсили, які заперечують проти відкриття ринку землі, завалили законопроєкт "законодавчим спамом", подавши понад 4000 поправок до невеликого за обсягом закону). На той момент залишалося розглянути трохи менше тисячі поправок (з 3299-ї по 4018-у). Протягом засідання, що тривало майже до першої години ночі, народні депутати здолали їх всі за один день. Зрештою вже після опівночі законопроєкт був проголосований у другому читаннітакож загалом і направлений на підпис президенту. Щоправда, вже до полудня 31 березня в Раді було зареєстровано два проєкти постанови про скасування ухваленого закону про ринок землі.

Норми змінилися

До остаточного варіанту законопроєкту була внесена ще ціла низка істотних змін. Хоча з 4018 поданих депутатських поправок були враховані тільки 7, зокрема – зауваження президента. Так, на вимогу Володимира Зеленського було вирішено збільшувати ліміти на придбання землі поетапно: до 2024 року одна фізособа матиме право володіти тільки 100 гектарами сільськогосподарської землі, а надалі в одних руках можна буде концентрувати 10 000 га. Аналогічний ліміт – у 10 тис. га – встановлений для юридичних осіб. До того ж юрособи зможуть купувати землю сільгосппризначення тільки після 1 січня 2024 року.

Спочатку, нагадаємо, планувалося дозволити одній особі чи юрособі володіти мало не 200 тис. га, зосередивши в одних руках до 0,5% всіх сільгоспземель України.

До того ж, введення ринку землі відклали. Спочатку планувалося, що закон набере чинності з 1 жовтня 2020 року, нині ж дату перенесли до 1 липня 2021 року. Як зазначив під час засідання ВР перший віце-спікер Руслан Стефанчук, на необхідності відстрочення також акцентував президент.

І, нарешті, ще одним принциповим нововведенням стала заборона на продаж землі державної і комунальної власності.

Земля – тільки для українців

Відповідно до закону, право на отримання сільськогосподарської землі у власність після набуття законом чинності отримають:

• громадяни України;
• юридичні особи, учасниками (акціонерами, членами) яких є тільки громадяни України, держава або територіальні громади;
• територіальні громади;
• держава;
• банки, але виключно в сенсі стягнення землі як предмету застави. Але протягом двох років ці ділянки мають бути відчужені банками на земельних торгах.

У законі перераховується безліч заборон та обмежень на купівлю землі. Найбільше на слуху була, звичайно, норма про заборону на придбання землі іноземцями. Ця норма збереглася, однак, якщо за підсумками всеукраїнського референдуму буде ухвалено рішення про допуск іноземців на український ринок землі, ця стаття закону втратить силу. Також, до проведення референдуму, іноземцям, особам без громадянства та іноземним юридичним особам заборонено ставати членами (акціонерами) юросіб, які володіють землею сільгосппризначення. Дана стаття також може бути скасована за підсумками референдуму.

/ Фото: Сьогодні

Кому ніколи не продадуть землю

Однак низка заборон, щодо іноземців, продовжить діяти, якими б не були результати референдуму. Зокрема, за будь-яких умов, незалежно від результатів референдуму, іноземцям-фізособам та іноземним компаніям буде заборонено купувати українську землю сільськогосподарського призначення, розташовану ближче ніж за 50 км від державного кордону України.

Також буде заборонено купувати будь-які ділянки:

• російським компаніям, громадянам Росії (держави, визнаної державою-агресором чи державою-окупантом);
• особам, пов'язаним з терористичними організаціями;
• юридичним особам, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є іноземні держави;
• юридичним особам, в яких неможливо встановити вигодоодержувача (контролера);
• юридичним особам, бенефіціарні власники (контролери) яких зареєстровані в офшорних зонах;
• фізичним та юридичним особам, до яких застосовані санкції у вигляді заборони на придбання у власність земельних ділянок (відповідно до закону "Про санкції"), а також пов'язаним з ними особам;
• юридичним особам, які створені за законодавством України, але перебувають під контролем фіз- або юросіб, долучених до списку держав, які не співпрацюють з FATF у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.

Читайте також:19 років земельної реформи: як приймали закон про ринок землі в Україні

Заборони для українців

Для громадян України також діятимуть серйозні обмеження. Зокрема:

• заборонено набувати права власності на землю с/г призначення за відсутності документів, що підтверджують джерело походження коштів, за які купується земля;
• заборонено продаж ділянок с/г призначення державної і комунальної власності;
• заборонено відчуження та зміна цільового призначення с/г ділянок приватної власності, розташованих на тимчасово окупованих та анексованих територіях України (крім передавання їх у спадщину);
• заборонено відчуження на користь юросіб с/г ділянок для товарного сільгоспвиробництва, паїв, які перебувають у приватній власності.

З останнього правила, втім, є винятки. Зокрема, можливо:

• передавати землю банкам як предмет застави;
• передавати ділянки у спадщину;
• виробляти рівноцінний обмін з юрособами;
• відчужувати ділянки для суспільних потреб.

Купівлю землі зробили доступнішою

Для захисту власників землі на початку існування ринку, до встановлення дійсно ринкових цін, ухвалено рішення заборонити продавати землю за ціною нижче оціночної вартості. Причому якщо раніше передбачалося, що така норма діятиме тільки 5 років, то в остаточному варіанті законопроєкту її вирішено було продовжити на десятиліття – до 2030 року.

Також купівлю землі зробили доступнішою для теперішніх постійних користувачів. Спочатку планувалося дозволити їм купувати землю в розстрочення на 5 років, однак потім термін ймовірного розстрочення збільшили до 10 років. Також постійним користувачам дозволили купувати землю за ціною нормативної грошової оцінки і без проведення земельних аукціонів. Йдеться про такі категорії користувачів:

1. громадяни, які володіють ділянкою на правах постійного користування;
2. громадяни, які володіють с/г ділянкою державної та комунальної власності на правах довічного успадкованого володіння;
3. орендарі, які придбали право оренди шляхом переоформлення права довічного користування до 2010 року.

До того ж, до 1 жовтня 2020 року Кабмін мусить розробити порядок фінансової підтримки громадян і юросіб (зокрема фермерських господарств) для придбання земельних ділянок сільгосппризначення. Також на місцях мають бути створені бюджетні Фонди розвитку сільських територій. Та для цього потрібно буде ухвалити окремий закон, розробкою якого зараз займається Кабмін. Передбачається, що Фонди розвитку сільських територій будуть створені у складі спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів. Гроші з цих фондів направлятимуться на розвиток сільської інфраструктури, на проєкти енергозбереження, на розвиток освіти і медицини в сільській місцевості та на підтримку малих і середніх сільгоспвиробників.