Коронавірус залишиться назавжди: інтерв'ю з відомим епідеміологом

На сьогоднішній день, 31 березня, в Україні офіційно зареєстровано 549 випадків захворювання COVID-19, 13 людей померли, 8 одужали. Всього ж у світі на даний момент понад 800 тисяч хворих. Коронавірус продовжує активно поширюватися світом. Чого чекати українцям? Детальніше про новий вірус і засоби профілактики сайту "Сьогодні" розповіла Людмила Мухарська, лікар-епідеміолог, заслужений лікар України, ексзаступник головного санітарного лікаря України. Вона була заступником саме в той час, коли в світі вирував вірус SARS. Тоді злагоджена робота медиків і санепідемслужби не допустили епідемії в Україні.

Людмила Мирославівна, чи правильні заходи в цей непростий час зроблені Україною? Чи вчасно ввели карантин? І чи потрібно щось ще для посилення заходів безпеки?

Введення карантину було зроблене правильно і своєчасно. У нас на той момент не було великого поширення вірусу, реєструвалися лише поодинокі випадки. І, з огляду на те, що карантин – запобіжний захід, все було зроблено правильно. Я як лікар-епідеміолог вважаю, що все ж таки треба було розглянути питання про ізоляцію всіх людей, які приїжджали до нас з-за кордону. Уже зараз частина з них пройшла б обсервацію і повернулася б додому.

Людмила Мухарська, лікар-епідеміолог, заслужений лікар України, ексзаступник головного санітарного лікаря України.
Людмила Мухарська, лікар-епідеміолог, заслужений лікар України, ексзаступник головного санітарного лікаря України.

На сьогодні в Україні повернулося понад 100 тисяч людей. Чимало хто говорить, що обсервація такої кількості українців була б занадто складною. Можливо, але вона економічно вигідніша, ніж закрити потім всю країну на карантин. Можна було б знайти приміщення санаторного типу, будинки відпочинку, не функціонуючі дільничні лікарні та помістити туди прибулих на ізоляцію, як це було в Нових Санжарах. Організувати їм харчування, медсупровід, охорону. Я думаю, це було б набагато дешевше. І не було б зараз у нас такого "головного болю" у вигляді тих, хто не дотримується самоізоляції після приїзду з-за кордону.

І з точки зору захисту громадян, приміщення тих, хто приїжджає на обов'язкову обсервацію було б правильним. Тим більше, що це передбачено законодавством. Але цим знехтували. Було ухвалене рішення відправити людей на самоізоляцію. Цей метод застосовувався у багатьох країнах світу, але виявився недостатньо ефективним. Італія починала з самоізоляції і вірус вийшов з-під контролю, і зараз ситуація там, як бачимо, дуже погана.

Читайте також:Зарплата медиків в Україні зросте: названо терміни

На даний момент потрібно розробити заходи контролю за людьми, які на самоізоляції. Тим більше, що таких людей дуже багато. Контроль за ними повинен бути посиленим. Люди ізолюються куди? У свої сім'ї. Ідеально було б, якби людина, яка повернулася з-за кордону, знаходилася в якомусь окремому приміщенні. Але у нас люди живуть сім'ями в одному будинку або квартирі. Тому що прибулі повинні дотримуватися суворих правил поведінки. А ті люди, які з ними живуть, повинні розуміти, що вони теж в свою чергу стають тими, хто може нести інфекцію за межі свого будинку. В ідеалі вони теж, разом зі своїм прибулим членом сім'ї, повинні сидіти вдома на самоізоляції.

На жаль, у нас є випадки, коли прибулі з-за кордону не те, що не дотримувалися самоізоляції, а йшли на роботу, спілкувалися з безліччю людей. Це небезпечно, тому що хвороба має досить великий інкубаційний період. Треба було все врахувати і пояснити людям дохідливо, чому треба сидіти вдома. Добре, що вже прийняли рішення обов'язково направляти людей, які приїжджають в Україну, на 14 денну обсервацію.

В Україні серед хворих більше молодих людей до 40 років. Про що це говорить? Адже китайські медики розповідали, що група ризику – це люди похилого віку?

Є кілька груп ризику, люди старшого віку і ті, хто має хронічні захворювання з ослабленою імунною системою. Часто ці дві групи ризику збігаються. Але зрозуміло, що люди можуть мати якісь захворювання і в молодому віці. Не виключений той факт, що у нас літні люди не такі рухливі, як люди в Італії та Іспанії. Наші дідусі і бабусі сидять вдома, особливо в холодну пору року, коли не посидиш на лавці, не погуляєш. Все це впливає на те, що у нас частіше хворіють люди працездатного віку. Крім того, з-за кордону повернулися люди середнього віку, які працювали в країнах Європи або відпочивали на популярних курортах. І тут залежить, як вони далі поводитимуться. Якщо будуть контактувати з людьми старшого віку, то не виключено, що далі у нас піде захворювання серед групи людей похилого віку 65+. Що ж стосується дітей, то вони переігають захворювання або дуже легко, або навіть без симптомів. Але і серед дітей є ті, у кого імунітет ослаблений. На даний момент робити якісь висновки щодо захворюваності серед різних вікових груп, рано. У нас ще дуже мало випадків.

Читайте також:В Україні для інфікованих COVID-19 можуть розгорнути тимчасові лікарні: подробиці

Як Ви вважаєте, чи правильно роблять, що спочатку людей з симптомами ГРВІ тестують на грип, а тільки потім, після отримання результатів, на COVID-19? Чи може в організмі бути 2 віруси одночасно. Чи можна говорити, що людина з позитивним результатом на грип, може бути заражена і коронавірусом.

Так, може бути мікс-інфекція. І був випадок у нас в країні, коли захворіла медпрацівник, їй провели дослідження на грип, воно показало позитивний результат. Її лікували саме від грипу, до неї приходили колеги. Звичайно, ніяких протиепідемічних заходів, ізолювання, не було. Внаслідок – колеги теж захворіли, у них підтвердилася коронавірусна інфекція. Тільки тоді вже зробили дослідження і першій хворій жінці. Виявилося, у неї були і грип і коронавірус.

Перш за все, дійсно, людині з симптомами вірусної інфекції, проводили дослідження на грип . Якщо він був негативним, то робили на коронавірус. Матеріали відсилали в лабораторію до Києва для підтвердження, і на це витрачалось 3-4 дня. А ці дні, поки людина чекала результату дослідження, вона могла гуляти, з кимоь контактувати ... І природно розносила інфекцію. Тому треба тестувати не одне за іншим, а хоча б одночасно, щоб не втрачати час.

Як лікар-епідеміолог скажу: в першу чергу важливо тестувати людей, які приїжджають з інших країн і можуть бути носіями. При підтвердженні вірусу таку людину необхідно відразу ізолювати для запобігання ланцюжка поширення захворювання.

Читайте також:У Львові від COVID-19 одужала перша пацієнтка: подробиці

У нас людей, які масово повертаються з-за кордону, спочатку не тестували. Тому реальної ситуації на сьогоднішній день ми не знаємо. А щоб приймати якісь управлінські рішення, потрібно знати реальну цифру хворих. Зараз ситуація змінилася. Але ми все одно тестуємо тільки вже хворих. Напередодні нарешті ухвалене рішення тестувати тих, хто приїжджає, але ми вже проґавили початок епідемії.

Розкажіть, будь ласка, про маски. Чи потрібно їх носити? Чи ефективні вони?

Маски повинні носити люди, які хворі, які кашляють і чхають. Ці маски захищають людей, з якими спілкуються хворі. Здорові люди масок не носять, особливо, якщо вони на вулиці. Але є категорії здорових людей, яким сьогодні треба носити маски. Це перш за все ті, хто доглядає за хворими, у яких дуже тісний контакт з хворим. Зараз потрібно носити маски в закритих приміщеннях: в транспорті, в магазині, в аптеці.

Але при цьому важливо розуміти, що носити їх потрібно правильно! Маска повинна щільно прилягати до обличчя, закриваючи рот і ніс. Одноразову маску потрібно міняти кожні 2-4 години або раніше, якщо вона стала вологою або брудною. Повторно надягати маску не можна ні в якому разі. І знімати їх потрібно правильно, за завушні тасьми, не торкаючись ні в якому разі зовнішньої сторони.

Читайте також:Як правильно носити маски: 5 важливих порад

Абсолютно будь-яка маска має бар'єрну функцію. Людина несвідомо кілька разів на хвилину торкається до обличчя (ніс, рот, очі). Маска не дає людині чесати щоки, ніс так часто, як раніше.

Адже, як передається вірус? Наприклад, хвора людина, чіпає якийсь предмет, його ж торкається і здорова, яка може потерти відразу очі або почухати ніс. Так вірус проникає в організм.

Від вірусу маска не захистить. Ніяка. Ні хірургічна, ні марлева, ні тканинна. Головне – не допустити потрапляння крапельок (слини, мокротиння), в яких міститься вірус. Вони досить великі. І маска їх не пропустить.

Найефективніші засоби – респіратори. Будь-які інші виконують тільки бар'єрну функцію.

Чи можна гуляти на вулиці під час карантину? Особливо з дітьми.

Можна, можливо. Але важливо не те, що людина гулятиме, а те, як вона дістанеться до місця прогулянки. Ми повинні вийти з дому, натиснути кнопки ліфта, помацати ручки дверей, поручні. Поки людина дійде до вулиці і повернеться додому вона буде торкатися багатьох речей. І ці моменти найнебезпечніші. Якщо батько впевнений, що дитина не буде нічого торкатися (чужі іграшки, гойдалки, дитячі гірки) і вони будуть гуляти вдвох, то можна піти погуляти. Але ми ж розуміємо, що це навряд чи буде одна мама з однією дитиною. Як ми бачимо, парки заповнені людьми, діти спілкуються, мами розмовляють. Так гуляти не треба! Краще тоді відкрити вікна і провітрити квартиру.

Чому українці порушують карантин. Дивіться в нашому сюжеті:

0:00 / 3:23

Чи потрібно зміцнювати імунітет? Більшість радять їсти лимони, імбир, часник, цибулю, додавати в усі страви куркуму. Наскільки ці засоби ефективні?

Всі ці засоби на вірус жодним чином не впливають. Це все можна їсти, вітамінізувати організм. Зміцнення імунітету, це далеко не імбир з часником. Це правильний спосіб життя: правильне харчування, повноцінний сон, зволоження слизових носа, провітрювання приміщення, нормальна вологість в квартирі і багато-багато інших загальних заходів. Але навіть якщо людина вестиме правильний спосіб життя, але при цьому не митиме руки, не дотримуватиметься карантину, то нічого не допоможе. У даній ситуації саме гігієна і мінімізація контактів – основні заходи профілактики.

Що таке колективний імунітет, на який всі сподіваються, і коли він може з'явитися в Україні?

Всі сподіваються на колективний імунітет. Зрозуміло, що велика кількість людей перехворіє. Чимало – безсимптомно. Звичайно колективний імунітет виробиться. Але це не станеться сьогодні-завтра. Потрібен більший часовий інтервал, щоб люди перехворіли і одужали. Але вірус до кінця не вивчений. Як він поведеться надалі, чи повернеться він восени, наскільки активним він буде, припускати зарано.

Читайте також:Україна має намір пройти пік коронавірусу за прикладом Японії – Ляшко

Чи можна сподіватися, що з настанням літа інтенсивність коронавірусу зменшиться. Чи є сенс продовжувати карантин на червень-липень?

Можна припустити, що влітку вірус ослабне. Ультрафіолетове випромінювання впливає на вірус згубно. Високі температури вірус гірше переносить, ніж низькі. Коли люди в закритих приміщеннях, то вони частіше хворіють. А прийде літо, відчинятимуться вікна, з'являться протяги. Це також може вплинути на ослаблення вірусу.

Якась кількість людей перехворіє і далі має бути затишшя. Знову ж таки, це припущення, ніхто 100% гарантії не дасть. А далі потрібно буде спостерігати вже восени, як поводитиметься цей вірус. Чимало вчених вважають, що він закріпиться в людській популяції назавжди. І настане такий момент, що новий вірус SARS-COV-2, можливо, стане звичайним для людини вірусом, таким же, як грип, який сезонно викликатиме гострі респіраторні захворювання.

За Вашими прогнозами, коли може з'явиться вакцина і ліки від коронавірусу? І як швидко вони можуть потрапити в Україну?

Вакцина буде, в кращому випадку, через рік. Потрібно проводити ряд клінічних досліджень на людях, а це непростий і тривалий процес. На даний момент немає специфічного лікування, яке б впливало на коронавірус. Жодного препарату з доведеною ефективністю немає. Але саме по собі лікування є. Багато країн експериментують і знаходять комплекс лікувальних заходів і препаратів, які можуть впливати на швидке одужання хворих. Своїми успіхами вони діляться з іншими країнами. Тому з учорашнього дня в Україні ухвалене рішення дозволити лікування хворих на COVID-19 за протоколами інших країн.

Чимало людей у нас в країні перехворіло в січні-лютому незрозумілими ГРВІ з важкими ускладненнями. На Тернопільщині було зафіксовано 22 смерті від вірусної пневмонії. Чи можна сказати, що вже тоді в Україні був коронавірус? Чи можна вважати, що якась кількість людей у нас вже їм перехворіла?

Ми про це ніколи не дізнаємося, якщо не проведемо тестування людей, які перехворіли в січні, лютому, грудні. Є тест-системи, які визначають наявність антитіл. Якщо людина перехворіла, вірусу вже немає, але є антитіла, які виникли в організмі у відповідь на вірус, для захисту від нього. Антитіла можуть бути в організмі досить тривалий період часу.

Чому в Білорусі немає карантину. Дивіться в нашому сюжеті:

0:00 / 3:35

А Ви можете прокоментувати ситуацію у наших сусідів в Білорусі? У них немає карантину, кордони не закриті, масочного режиму немає. Є хворі на коронавірус, але не в загрозливих масштабах. Чим це пояснити? Ми чогось не знаємо?

У них сповільнилося розповсюдження коронавірусної інфекції. Тут чітко спрацювала санепідемслужба, яку в Україні бездумно ліквідували. Білоруси спочатку визначили першу людину, яка приїхала з іншої країни, маючи всі симптоми вірусної інфекції. Їй тестово підтвердили коронавірус. Менше, ніж за добу (!) були встановлені і знайдені всі, з ким вона контактувала. А це близько 200 людей. Їх усіх ізолювали на суворий карантин. І вірус далі не пішов. Це класична робота епідеміологів.

Система СЕС у них спрацювала дуже злагоджено і швидко.

А у нас тим часом вже понад 5 років медичні вузи навіть не готують епідеміологів і санітарних лікарів. Чи вважаєте Ви, що дана ситуація змусить по-іншому подивитися на такі важливі професії і відродити санітарно-епідеміологічну службу?

Вже призначено головного санітарного лікаря. Але далі якихось реальних рухів в цьому напрямку я не побачила. А одного головного санлікаря недостатньо, щоб злагоджено і ефективно запрацювала вся система. Я сподіваюся, надалі будуть зроблені якісь кроки, зараз, може бути, просто не до цього.

Так, медичні вузи вже понад 5 років не випускають ні епідеміологів, ні лікарів-гігієністів. Слава Богу, що ще залишилися епідеміологи на місцях. Хоча далеко не скрізь. На сьогодні таких фахівців катастрофічно мало, багато хто після ліквідації СЕС просто перекваліфікувалися, багато просто пішли.

Сподіваємося, що сьогоднішня драматична ситуація поверне розуміння значущості санепідемслужби і таких професій, як епідеміолог, лікар-гігієніст, санітарний лікар.

Новини компаній
11:00, 15 листопада