Експерти вважають, що багато чого залежить від політики Нацбанку щодо виходу з кризи
Епідемія COVID-19 наростає і в світі, і у нас в країні. І це змушує економістів переглядати навіть нещодавні прогнози в бік погіршення. Так, менше двох тижнів тому сайт "Сьогодні" розповідав про те, що закордонні та українські експерти обіцяють Україні цього року падіння ВВП на 4%. Приблизно такий же показник – мінус 3,9% ВВП – оприлюднили 30 березня в уряді разом з іншими попередніми цифрами макропрогнозу, які передбачалося використовувати при перегляді бюджету. А днями Кабмін опублікував вже нові цифри – ще гірше колишніх. Тепер падіння ВВП очікується вже на рівні 4,8%. Також погіршився прогнозний показник інфляції, зарплат і низка інших.
Як погіршився прогноз за рік
Перший повний макропрогноз на 2020 рік Кабмін зробив ще 15 травня 2019 року. Незважаючи на те, що світова криза прогнозувалася, ще ніщо не віщувало реальних проблем. Тому передбачалося, що при збереженні динаміки розвитку ВВП України 2020-го зросте на 3,3%, інфляція становитиме близько 6%, середня зарплата збільшиться до кінця року до 12 043 грн, а її купівельна спроможність зросте, порівняно з попереднім роком, на 8,7% (зростання реальної зарплати). Якщо ж реформи прискоряться, багато макропоказників виявляться навіть кращими, розраховували в тодішньому уряді.
Новий Кабмін, сформований до осені, розрахував макропрогноз по-своєму, щиро маючи намір перевершити навіть оптимістичний сценарій попередників. Зокрема, наростити ВВП до 3,7%, уповільнити інфляцію до 5,5%, а середню зарплату підвищити майже до 12,5 тис. грн, причому зі збільшенням продуктивності праці (3,2% замість 2,6) і купівельної спроможності (до 10,1% замість 8,7).
Однак пандемія коронавірусу, що вибухнула взимку, змусила економістів переглядати прогнози в бік погіршення для всіх країн світу, і Україна не стала винятком. Причому, оскільки з проблемою подібного масштабу людство зіштовхнулося вперше, та й самого масштабу ніхто не уявляв і, можна стверджувати, що не уявляє досі, прогнози стали погіршуватися, що називається, в ході дії. Наприклад, всього за півтора тижня до оголошення карантину в Україні заступник голови НБУ Дмитро Сологуб говорив в інтерв'ю "Сьогодні", що значних негативних тенденцій через коронавірус економісти поки не бачать, і проблеми Китаю, найімовірніше, справлять не найсильніший вплив на Україну, порівняно з іншими країнами. Хоча вже тоді економісти відзначали зменшення припливу грошей до країни і настороженість бізнесу в зв'язку з економічною ситуацією в світі. Однак всерйоз про перспективи української економіки, що погіршилися, заговорили тільки після оголошення карантину в країні, коли бізнес став згортатися, а медицина – підраховувати можливі втрати.
У другій половині березня ціла низка експертних організацій вже прогнозували Україні не зростання ВВП, а стагнацію або навіть рецесію. Зокрема, базовий прогноз Dragon Capital передбачав скорочення ВВП України на 4%, а песимістичний – на 9%.
Наприкінці березня, готуючись перекроювати бюджет, щоб знайти додаткові гроші на охорону здоров'я і компенсацію втрати доходів тисячами українців в зв'язку з карантинними обмеженнями, Кабмін представив деякі цифри з нового макропрогнозу, які були покладені в основу проєкту закону "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" – №3279 від 30 березня 2020 року. Тепер, коли пандемія коронавірусу торкнулася України прямо, в кабмінівському макропрогнозі вже говорилося, що ВВП 2020 року скоротиться на 3,9%, інфляція прискориться до 8,7%, а реальна зарплата не тільки не збільшиться, а навіть впаде на 0,3%. Рівень безробіття зросте з 8,1 до 9,4%.
Як змінювалися прогнози:
/ Фото: Сьогодні
Однак законопроєкт, який пропонував урізати багато статей витрат, очікувано викликав критику і був відправлений на повторне перше читання. На той час змінилися очільники Мінфіну і МОЗ, і переробкою законопроєкту зайнялися нові люди. І почали вони з презентації нового макропрогнозу. Який очікувано виявився ще гіршим, ніж озвучений кількома днями раніше. Падіння ВВП – 4,8%. Інфляція – 11,6%. Падіння номінальної зарплати на 15%, реальної – на 4,5%. Продуктивність праці не тільки не зросте, але і знизиться на 3,3%.
За заявою Кабміну, новий макропрогноз був узгоджений з МВФ, з яким Україна зараз веде переговори про новий кредит. Проте ми поцікавилися у експертів, наскільки реальними вони вважають озвучені перспективи? Чи не виявиться реальність гірше? А може бути, названі цифри – занадто песимістичні?
"Точно спрогнозувати негативний економічний ефект епідемії неможливо"
Експерти вважають, що поданий макропрогноз – "кліповий", або ситуативний. Просто тому, що точно спрогнозувати, яким буде період обмежень і наскільки сильно в результаті постраждає економіка, не може ніхто.
"Сьогодні намагатися спрогнозувати обґрунтовано, яким буде негативний економічний ефект від епідемії, просто неможливо. Тому що ми навіть не знаємо, яким буде масштаб і самої захворюваності, і необхідних заходів щодо запобігання епідемії. Тому я цей прогноз розглядаю просто як технічний розрахунок, який необхідний для того, щоб порахувати нові цифри зміненого бюджету-2020. Надалі прогноз може змінюватися як в кращий, оптимістичніший бік, так і в песимістичніший. Я не виключаю, що показники можуть бути і гірше. Але може бути й таке, що економіка почне досить швидко відновлюватися після обмежень, і тоді на кінець року цифри будуть краще", – говорить провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАНУ Ярослав Жаліло.
Експерт вважає, що представлені в макропрогнозі цифри – це спроба заповнити очевидний дефіцит бюджету за рахунок інфляції.
"Це гра з макроекономічними показниками для того, щоб робити певний базис бюджетних доходів. Якщо темп зростання економіки знижується або збільшується темп зниження економіки, але при цьому підвищується рівень інфляції, то, відповідно, можна вийти приблизно на такий же обсяг бюджетних доходів в номінальному вимірі, як планувалося раніше. Тобто, якщо при зниженні ВВП інфляція буде вищою, це сприятиме збільшенню дохідної частини бюджету ", – пояснює Ярослав Жаліло.
Економічний експерт Олексій Кущ каже, що глибина кризи і ступінь погіршення макроекономічних показників багато в чому залежатимуть від монетарної політики Нацбанку, а регулятор поки ніяк не позначив обрану тактику реагування на кризу.
"Під час останніх двох криз – 2008-2009 і 2014-2015 років – ми бачили порівнянне падіння ВВП, на 15% і на 16% відповідно. При цьому макроекономічні наслідки відрізнялися разюче. 2009 року проводилась консервативна монетарна політика зі скорочення грошової маси. В результаті інфляція становила приблизно 12%, курс гривні девальвував в півтора раза, з 5 до 8 грн/долар. А 2015 року, порівняно з 2014-м, реальний ВВП теж падав, але номінальний різко зріс за рахунок інфляції, або так званого дефлятора. Роздування номінального ВВП відбулося за рахунок емісійної гіперактивності Національного банку. На 100 млрд грн тоді був докапіталізувати "Нафтогаз", десятки мільярдів пішли на докапіталізацію ПриватБанку і державних банків, понад 80 млрд грн було закачано до Фонду гарантування вкладів фізосіб внаслідок руйнування банківської системи і т. д. – це все колосальні цифри грошової емісії, які були просто викинуті на вітер. Все це і призвело до гіпертрофованого роздування номінального ВВП за рахунок дефлятора.
2014 року інфляція становила 26%, 2015-го- 44%, гривня знецінилася майже вчетверо – з 8 до 30 грн/долар. Тобто ми бачимо абсолютно різні наслідки двох криз. І це говорить про те, що в основі подолання кризи у нас лежить саме монетарна модель, тобто модель реагування на кризу Нацбанком. Це може бути консервативна модель, як 2009 року, коли була тільки точкова емісія, або гіперінфляційна модель реагування, коли просто включать друкарський верстат, як 2014-2015 років. А може бути якась третя модель, розроблена вже з урахуванням досвіду подолання криз. Але ми поки не бачимо чіткої позиції Нацбанку щодо подолання кризи. Щодо того, як він бачить роль центрального монетарного органу в стабілізації економіки", – говорить Олексій Кущ.
Він підкреслює, що на сьогодні точно відомо лише те, що "в умовах карантинного блекаута економіки емісійні джерела наповнення бюджету частково замінюватимуть податкові джерела". Тобто суми, які недоотримає бюджет у вигляді податків і зборів ( багато з яких на час карантину, нагадаємо, скасовані або відтерміновані), пробуватимуть компенсувати за рахунок додаткового випуску гривні. Якщо Нацбанк активно "включить друкарський верстат", національна валюта знеціниться сильніше, інфляція зросте, але дефіцит бюджету зменшиться. Якщо ж розмір емісії буде помірним, то інфляція прискориться незначно, однак дефіцит бюджету може виявитися значнішим.
Днями має вийти черговий прогноз НБУ, в якому, можливо, міститимуться якісь відповіді на питання про тактику.
Який інфляції варто очікувати – думки експертів розійшлися
Олексій Кущ каже, що вже зараз бачить деякі тривожні сигнали.
"Нацбанку дозволили купувати на вторинному ринку ОВДП – те, що з 2018 року було заборонено. У 2014-2015 році за рахунок таких операцій портфель регулятора з вкладення в ОВДП зріс на 200 млрд грн. Зараз теж є ризик, що монетарний потенціал Нацбанку використовуватиметься не для підтримки економіки і населення, а для викупу ОВДП у нерезидентів. Адже у нас основна частина ринкових випусків ОВДП знаходиться саме у нерезидентів. Зараз вони не можуть продати цінні папери, тому що їх ніхто не купує. Якщо ж емісійний потенціал Нацбанку піде на викуп ОВДП у нерезидентів, гривнева маса надійде на ринок капіталу. Нерезиденти потім можуть за гривні купувати долари і виводити їх за кордон. І це буде подвійний удар по економіці. З одного боку, НБУ використовуватиме емісію для підтримки нерезидентів, з іншого боку, він потім буде змушений витрачати свої золотовалютні резерви на валютні інтервенції на ринку", – пояснює економіст.
Якщо таке станеться, наслідки для економіки можуть бути набагато катастрофічнішими, ніж 2014-2015 років, попереджає Олексій Кущ.
У той же час Ярослав Жаліло вважає, що Нацбанк не допустить занадто великого зростання інфляції:
"Нацбанк продовжуватиме ту монетарну політику, яку він на себе взяв. Відповідно, він показуватиме невисокий рівень інфляції і, як наслідок, він може занижувати показники економічного зростання, тому що просто не допускатиме занадто активного монетарного стимулювання. Інфляція, на мій погляд, зараз не буде суттєвою ще й тому, що зараз, на відміну від, скажімо, кризового періоду 2008-2009 років, інша ситуація. Зараз у нас не криза ліквідності, а криза платоспроможності. Звичайно, якщо йтиметься про необхідність фінансування дефіциту бюджету в тому числі, припустимо, за рахунок прихованої емісії через купівлю Нацбанком ОВДП, не виключено, що така монетизація дефіциту може різко прискорити інфляцію. Але я не впевнений, що вихід з нинішньої кризи супроводжуватиметься дуже високим показником інфляції. Якщо цей вихід буде досить динамічним. Якщо згадаємо 2013-2014 роки, то там інфляція була до 40%. В даному випадку я поки не думаю, що однозначно можна очікувати такого інфляційного стрибка. Але, повторюся, поки прогнози будувати неможливо, тому що ми не знаємо ні серйозності медичної або санітарної кризи, ні наслідків для економіки", – говорить експерт.
Олексій Кущ висловлює переконання, що в нинішній ситуації необхідно перейти до короткостроковішого прогнозування. Це дозволить оперативніше реагувати на виклики і коригувати бюджет.
"Я б на місці уряду зараз перейшов до написання тримісячних бюджетних прогнозів, квартальних бюджетних планів. Тому що спроби передбачити, що буде восени, зараз безрезультатні", – говорить Олексій Кущ.
Тим часом українці змушені значно скорочувати свої витрати в зв'язку з карантином. Від чого люди відмовляються і чому, дивіться в сюжеті: