Заяви бойовиків і Кремля - відповідь на принципову позицію України на переговорах по Донбасу, впевнені експерти
На Донбасі знову спостерігається ескалація напруженості. На лінії зіткнення зросла кількість обстрілів українських позицій бандформуваннями і збройними формуваннями РФ. Але головні події відбувалися далеко від фронту. Ватажки т.зв. "ДНР" і "ЛНР" заявили про приведення "військ" у повну бойову готовність, вулицями Донецька, як зазначають ЗМІ, вперше за останній час почала відкрито їздити військова техніка. З чим пов'язана ескалація і яких подальших дій окупаційних військ на Донбасі варто очікувати Україні розбирався сайт "Сьогодні".
Бойовики оголошують бойову готовність
За інформацією пресцентру Операції об'єднаних сил, 20 травня озброєні формування Російської Федерації 18 разів порушували режим припинення вогню. У тому числі вогонь вівся із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібрів 120 мм і 82 мм. Як стало відомо вранці 21 травня, в зоні ООС загинув командир батальйону поліції "Луганськ-1", полковник Сергій Губанов, ще троє бійців отримали важкі поранення. Обстріли тривали і 21 травня.
Нагнітати обстановку окупаційна влада почала ще кілька днів тому. "Керівники" т.зв. "ДНР" і "ЛНР" Денис Пушилін і Леонід Пасічник звинуватили Україну в нібито здійсненні обстрілів території т.зв. "республік", що спричинило знеструмлення ряду стратегічно важливих об'єктів. І заявили про приведення у повну бойову готовність підрозділів т.зв. "народної міліції". За інформацією низки ЗМІ, дійсно в глибині окупованій території зафіксована демонстративна активність бойової техніки. За деякою інформацією, бойовики відгукуються з відпусток, підрозділи, які перебували на навчаннях, повертаються на місця постійної дислокації.
Українська армія: все під контролем
Українська армія спостерігає за ситуацією з усією необхідною серйозністю, але спокійно. Як розповів в коментарі сайту "Сьогдні" начальник пресцентру штабу ООС Павло Ковальчук, Об'єднані сили контролюють ситуацію як на лінії зіткнення, так і пересування противника на тимчасово окупованих територіях і готові адекватно реагувати на можливі провокації.
"Ми вже давним-давно в повній бойовій готовності і готові адекватно реагувати на будь-які провокації. Наші підрозділи відстежують інформацію на лінії (зіткнення), також відстежуються дії противника на окупованих територіях. Також в районі ООС в готовності перебувають резерви, які ми готові задіяти в разі потреби", – зазначив Павло Ковальчук.
Cтримано оцінюють ситуацію і спостерігачі з боку. Як зазначив в коментарі сайту "Сьогодні" координатор групи "Інформаційний опір", військовий експерт Костянтин Машовець, дії керівництва т.зв. "ДНР" і "ЛНР" більше нагадують демонстрацію, ніж підготовку до якихось масштабних бойових дій.
"Якщо говорити про загострення, то збільшення числа обстрілів вже має місце. Якщо під загостренням розуміти якийсь масштабний наступ бойовиків, спроби захопити якийсь населений пункт, то це навряд чи. Більше їхні дії нагадують демонстрацію. Вони можуть проводити якісь переміщення, перегрупування сил і засобів. Але все це носить швидше демонстраційний і пропагандистський характер і робиться з метою впливу на українське керівництво", – сказав Машовець.
Як зазначив координатор ІС, в разі реальної підготовки, бойовики, швидше за все, не афішували б своїх дій. Втім, якісь локальні провокації координатор ІС не виключив.
"Не без того, щоб вони могли спробувати якусь провокацію. Захопити будку якусь на "ПромКом", яр якийсь або шматок лісосмуги, а потім оголосити про свою велику перемогу над "хунтою". Але повторюю, там, найімовірніше, політичні мотиви, ніж військові. Але в будь-якому випадку керівництво нашого Генштабу, думаю, стежить за ситуацією і знає, як на неї реагувати", – сказав військовий експерт.
Політолог Володимир Фесенко дотримується аналогічної думки.
"Про реальне загострення ми можемо говорити тільки тоді, коли виникне загострення на фронті. Поки, на мій погляд, цього немає. Є певна динаміка обстрілів, зіткнень. Але сказати, що там серйозне загострення, не можна. Війна на Донбасі давно носить позиційний характер, українські військові готові до будь-якої ситуації", – говорить експерт.
Київ реагує
Уважно стежать і реагують на ситуацію і в Києві. На пресконференції 20 травня президент України Володимир Зеленський повідомив, що у зв'язку з заявами Пушиліна і Пасічника керівник української делегації в ТКГ Леонід Кучма ініціював екстрену нараду Тристоронньої контактної групи.
"Була заява цього Пасічника, що була провокація, і ми стріляли і ОБСЄ це бачило. Я вам скажу – 1,5 місяця коронавірусу, а десятки машин ОБСЄ не пропускають на ту територію. Жодну машину не пропускають. А вони кажуть, що ОБСЄ фіксує, що ми стріляємо по цивільних людях. Ми не стріляємо по українцях – ми відповідаємо бойовикам. Все, що ми робимо. Я вірю, що вплив на них має Російська Федерація і після заяви Пасічника буде термінова зустріч в Мінському форматі – повинні на них вплинути", – сказав, зокрема, Володимир Зеленський.
Пізніше перший заступник керівника делегації України в ТКГ Олексій Резніков повідомив ЗМІ, що Україна вже звернулася до спецпредставникові голови ОБСЄ в ТКГ Хайді Грау з ініціативою про екстрену нараду.
Як розповіла в коментарі сайту "Сьогодні" народний депутат (фракція "Слуга народу"), член Комітету ВР з питань нацбезпеки і оборони Ірина Верещук, у Верховній Раді також уважно стежать за ситуацією.
"Ми обговорювали його (питання ескалації на Донбасі, – Авт.) між собою і домовилися тримати руку на пульсі. На засіданні Комітету був присутній заступник міністра оборони, з ним ми також домовилися бути на постійному контакті і в разі реальної ескалації негайно зібрати комітет. Керівник комітету тримає постійний зв'язок з секретарем РНБО (Олексієм) Даниловим. Верховна Рада тимчасово призупинила роботу в залі через випадок коронавірусу. Але, звичайно, якщо буде необхідність, ми негайно зберемося на засідання і ухвалимо всі необхідні політичні рішення", – сказала Ірина Верещук.
Втім, як зазначила народна депутатка, на даному етапі необхідності в цьому немає.
Це тиск
З чим же пов'язане нинішнє загострення? Опитані сайтом "Сьогодні" політики і експерти однозначно говорять, що це – відповідь Кремля на принципову позицію України на переговорах у Мінську.
"Моя особиста думка: заяви бойовиків і ескалація – це відповідь Кремля на позицію України на останньому засіданні ТКГ і спроба тиску на офіційний Київ. Продемонструвати, що якщо ми не будемо виконувати те, як вони бачать Мінські домовленості, буде формуватися наратив, що ситуація на Донбасі неконтрольована. Це звичайна практика Путіна. Він робить все можливе, шантажуючи, брязкаючи зброєю на Донбасі. як тільки в Мінську відбувається щось не так, як задумав Кремль, відбувається ескалація. Але ця практика не є секретом ні для нас, ні для світової спільноти, яка адекватно оцінює те, що відбувається і робить правильні об'єктивні висновки", – зазначає Ірина Верещук.
Володимир Фесенко також пов'язує дії бойовиків з позицією України на переговорах.
"На переговорах ТКГ сепаратисти зазнали відчутної поразки. Їх, вибачте, на нуль помножили і носом в лайно вмокнули з їх російськими паспортами. Кремль не був готовий до активної наступальної позиції український делегації, її дії викликали істерику Гризлова. І ось те, що ми спостерігаємо – відповідь Росії", – зазначає експерт.
За його словами, це спроба політичного тиску на Україну і наших союзників.
"По суті, це загроза, що замість переговорів може бути нова війна. Ну і, звичайно, це політичний тиск на самого Зеленського. Судячи з абсолютно хамської заяви російського МЗС до річниці інавгурації українського президента, в Москві, мабуть, дуже сильно розчаровані у Зеленському. А тому посилили пропагандистську атаку. Те, що зараз відбувається на окупованих територіях, – елементи цієї атаки", – каже Володимир Фесенко.
У той же час керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко називає й інші можливі мотиви дій бойовиків і Кремля.
"Тимчасові окупаційні адміністрації, перебуваючи під контролем Росії, добре вивчили звичайну тактику Москви відволікання уваги. т.зв. "ДНР" і "ЛНР". У них зараз не дуже хороша ситуація з епідемією коронавірусу, не дуже гарна ситуація з економікою. Люди все це бачать. Потрібно відвернути увагу. Ось і відволікають цієї військовою бравадою і всіма цими заявами", – говорить експерт.
Що стосується Москви, то її мотиви – посилити тиск на Київ, щоб домогтися можливості виходу з режиму санкцій.
"Завдання Путіна – домовитися якомога швидше, причому на його умовах. Звідси і невдоволення Кремля Зеленським, який не йде на порушення червоних ліній. І нинішні дії підконтрольних Кремлю окупаційних влад", – говорить Олександр Мусієнко.
Що далі
Експерти не схильні драматизувати ситуацію, висловлюючи впевненість, що до серйозної ескалації справа не дійде. За словами Володимира Фесенка, головна задача Києва сьогодні – адекватно реагувати на тиск.
"Україна повинна реагувати стримано. На заяви російського МЗС повинен відповідати український МЗС. І він вже це зробив. Єдине – я б відповів більш жорстко. На заяви Пасічника відповість українська делегація в ТКГ. Його треба спростовувати. Тим більше, у нас є факти: відео з російськими снайперами, статистика по загиблих і поранених військовослужбовцях, мирних жителях. Ну а партнерам по переговорах треба пояснювати, що відбувається насправді", – зазначає політолог.
У свою чергу Олександр Мусієнко також вважає, що Київ повинен проявляти стриманість, оскільки час грає на боці України.
"Думаю, керівництво країни розуміє: якщо Україна протриматися ще приблизно півроку-рік, тоді вже Росія буде готова йти на певні поступки і компроміси. Тому нам потрібно просто вистояти, просто посилювати лінію дотику і дочекатися зміни ситуації, яка може статися вже восени-взимку. І тоді на зустрічі в "нормандському форматі" дійсно можна буде досягти реальних зрушень в досягненні миру", – говорить експерт.
У той час, як окупаційна влада голослівно звинувачують українську сторону в порушенні режиму припинення вогню, самі бойовики продовжують обстріли українських територій. Подробиці – в сюжеті: