Погроми в США: "російський слід" і наслідки для Трампа

Чому бунтують американці і як це відіб'ється на президентських виборах

У Сполучених Штатах Америки вже тиждень тривають акції протесту, що спалахнули після вбивства поліцейськими 46-річного афроамериканця Джорджа Флойда. Розпочаті як мирні демонстрації в Міннеаполісі (штат Міннесота) – місті, де був убитий Флойд, протести швидко переросли в погроми, що охопили десятки міст США. Серед них і найбільший в країні Нью-Йорк і столиця Вашингтон. Обстановка все більше загострюється. Проте парадокс: спрямовані проти влади протести грають на руку насамперед самій владі, точніше, президенту США Дональду Трампу. Чому – читайте в матеріалі "Сьогодні".

Смерть за 20 доларів

Увечері 25 травня в поліцію Міннеаполіса надійшло повідомлення про можливий злочин у престижному районі міста Паудгорн-Парк. За словами заявника, якийсь чорношкірий чоловік намагається розплатитися в гастрономі підробленою 20-доларовою купюрою. На місце виїхав поліційний патруль, який швидко виявив підозрюваного в автомобілі поруч з магазином. Підозрюваним виявився якийсь Джордж Флойд, 46 років. У минулому – злодій-рецидивіст, який має за плечима 5 тюремних термінів (останній з них за грабіж). Втім, на момент затримання поліція цього, зрозуміло, не знала. Як і того, що Флойд уже 6 років, з моменту звільнення після останньої відсидки, ні в чому поганому помічений не був, вів добропорядний спосіб життя і навіть працював охоронцем в одній з приватних структур.

Поліція розпочала затримання Флойда, який попервах "чинив опір". Ну, як опір – він відмовився виходити з машини на вимогу полісменів, що за американськими уявленнями – грубе порушення закону. Поліція застосувала силу, витягнувши Флойда з авто. При цьому один з полісменів наступив коліном на шию затриманому, що лежав на землі. І, незважаючи на прохання останнього і скарги на неможливість дихати, не відпускав його, поки той не втратив свідомість. Прибула на місце швидка забрала Флойда в лікарню, де той невдовзі помер.

Протести і погроми

Процес затримання Флойда був знятий перехожими, відео потрапило в соцмережі і миттєво було розтиражоване. Вже наступного дня населення Міннеаполіса вийшло на вулиці міста. Спершу протести носили мирний характер. Громадяни вимагали покарати поліцейських, винних у смерті Флойда. Мітингувальники скандували "Я не можу дихати" – слова, які повторював Флойд поліцейським і які рівною мірою символічно характеризують становище значної частини афроамериканців. Або ставали на одне коліно, імітуючи дії полісмена, що вбив Флойда. Протести очолив громадський рух Black Lives Matter ("Життя чорних важливі"), який сформувався в 2013 році після схожого випадку – вбивства поліцейським афроамериканського підлітка.

Але вже за два-три дні в місті почалися погроми і грабежі. Влада Міннеаполіса змушена була вивести на вулиці Національну гвардію. Згодом у самому Міннеаполісі ситуація була взята під контроль. Але протести і погроми перекинулися на інші міста. При цьому, як і в Міннеаполісі, в містах, охоплених заворушеннями, паралельно йшли, по суті, два різні процеси: вдень на вулиці виходили мирні мітингувальники, а вночі – грабіжники й погромники, які використовували ситуацію для банального грабежу.

Наприклад, у Нью-Йорку були повністю розграбовані бутики у всесвітньо відомому торговому районі Сохо. Цілий ряд відомих торговельних мереж і закусочних змушені були закрити свої магазини в багатьох містах. Великий матеріальний збиток завдано правоохоронним органам: як написав один з жителів Нью-Йорка на своїй сторінці в Facebook, згорілі поліцейські автомобілі вивозять з міста "в промислових масштабах".

Трамп закликає до рішучості

Влада на місцях по-різному відреагувала на те, що відбувається: одні відразу ввели надзвичайний стан, інші тягнули з цим, поки масштаби погромів не досягли загрозливого рівня. Реакція останніх викликала жорстку критику президента США Дональда Трампа, який закликав губернаторів і мерів діяти більш рішуче.

/ Фото: Getty Images

Зробив це Трамп з підземного бункера, куди разом із сім'єю спустився за наполяганням охорони, коли протести біля Білого дому погрожували вийти з-під контролю. Що ще раз підтверджує серйозність того, що відбувається: останній раз глава американської держави (тоді це був Джордж Буш-молодший) користувався бункером в 2001 році, під час пам'ятних терактів Усами бен Ладена. Пізніше меседж про необхідність реагувати рішучіше Трамп повторив у зверненні до нації.

"Сьогодні я рішуче рекомендував кожному губернатору США розгорнути в його або її штаті Національну гвардію в достатній кількості, щоб ми домінували на вулицях... Якщо місто або штат відмовляється вживати дії, необхідні для захисту життя і власності їхніх жителів, то я розгорну збройні сили США і швидко вирішу проблему за них (місцеву владу. – Авт.)" , – заявив американський лідер.

Загалом реакція американського президента на те, що відбувається, була такою. Спершу він заявив про необхідність суворо покарати винних у смерті Флойда. Потім, коли почалися погроми, жорстко припинити їх і покарати погромників. І хоча американські медіа розкритикували різкість глави США, експерти "Сьогодні" стверджують, що саме така реакція була найправильнішою. Втім, про це трохи нижче.

Демократи, зі свого боку, також безумовно засудили вбивство Флойда. Опонент Трампа на президентських виборах Джо Байден закликав до справедливого правосуддя і заявив про потребу реформ у правоохоронній системі. Щодо погромів, то демократи (які при владі в багатьох потерпілих штатах) також, звичайно, засуджують насильницькі дії мітингувальників. Але, на відміну від республіканців, вони виявилися в більш складній ситуації (про що теж нижче).

"Російський слід" не виключений

Цікаво, що деякі з представників Демпартії угледіли за подіями "російський слід". Наприклад, радниця з національної безпеки адміністрації Барака Обами Сьюзан Райс в коментарі ЗМІ не виключила причетність Москви до фінансування радикальних організацій.

"У нас є мирні протестувальники, які виступають проти болю і нерівності... Але також у нас є екстремісти, мета яких – спробувати захопити ці протести і перетворити їх у щось зовсім інше. Виходячи з мого досвіду, це прямо зі збірки російських сценаріїв", – сказала Райс . Ексрадниця водночас зазначила, що "не здивується", якщо росіяни або підігрівають протести за допомогою соцмереж, або фінансують деякі організації, які беруть активну участь в акціях.

Аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Петро Бурковський також не виключає такої можливості.

"Росія робила це (впливала на думки) в США в 2016 році, робила під час Брекзіту, робила в Іспанії під час каталонських заворушень. Вони це робитимуть на виборах в Німеччині, будуть робити на виборах у Франції. Тому я не виключаю, що і в нинішній історії в США може бути російський слід. Якщо такий прекрасний привід, чому б не посіяти ворожнечу? Причому, думаю, цього разу вони працюватимуть не проти якогось конкретного кандидата – проти Байдена чи проти Трампа. Їхні дії можуть бути спрямовані проти США в цілому. Росії вигідний ослаблений президент США, вигідні розбіжності між президентом і Конгресом, вигідно партійне протистояння. І в цілому ослаблення США, делегітимізації влади", – сказав Петро Бурковський в коментарі сайту "Сьогодні".

Чому бунтує Америка

Як зазначають експерти "Сьогодні", насправді смерть Флойда – лише привід для нинішніх заворушень. Проблеми лежать набагато глибше.

"Ці проблеми структурні, вони тягнуться з 60-х років минулого століття, – розповів в коментарі сайту "Сьогодні" Петро Бурковський. – Через насамперед економічні причини чорношкіре населення в США, як і раніше, залишається приниженим, якщо можна так сказати. У них немає достатньої економічної влади і політичного впливу. Афроамериканці становлять значну частину населення, але представлені у владі не пропорційно. Відповідно, вони не мають можливості впливати на політику і захищати свої інтереси", – говорить експерт.

І ситуація з кожним роком погіршується. Як зазначає Петро Бурковський, пов'язано це з посиленням майнового розшарування в США в цілому: останнім часом різниця в доходах багатих і бідних збільшується, середній клас "розмивається", переходячи в клас людей з низькими доходами. Соціальні ліфти в таких умовах не працюють ефективно – здобути освіту і піднятися наверх людині важко. Незаможні, що опинилися в безвихідному становищі, частіше "рекрутуються" в злочинні угруповання. У багатьох штатах афроамериканці вже стійко асоціюються з бідністю і злочинністю.

"Третій момент: у США все ще трапляються приклади кругової поруки. Коли білий полісмен перевищує владу проти афроамериканця, за нього заступається білий офіцер, справа передається до суду, де більше білих суддів, в процесі бере участь білий прокурор. Ця проблема є. Ці бунти підтримують не тільки афроамериканці, їх підтримують і білі. Але це бідні білі. Тобто питання не лише в перевищенні повноважень, не стільки в расі, а й і в бідності", – каже Петро Бурковський.

За його словами, винні в цій ситуації рівною мірою як республіканці, так і демократи, які за останні кілька десятків років нічого не зробили або, як мінімум, зробили недостатньо для того, щоб вирішити проблему.

Зі свого боку професор історії в Бард-коледж (США) Геннадій Шкляревський зазначає, що афроамериканці переважно не беруть участі в нинішніх подіях. А за погромами стоїть ряд радикальних організацій (деякі з них, як, наприклад, "Антифа", Дональд Трамп уже пообіцяв оголосити терористичними).

"Головна причина нинішніх подій криється в процесах, які розвивалися протягом декількох десятиліть у середовищі чорних еліт. Відбулися зрушення від традиційних ліберальних чорних еліт до нових чорних радикалів, які нині захопили лідерську позицію. Вплив цих радикалів у середовищі чорного населення обмежений. Чорне населення в цілому не бере активної участі в цих подіях, організованих переважно чорними радикалами і групами білих активістів, найбільш видимою з яких є "Антифа". Яка позиціонує себе як антифашистська організація, а насправді є лівим радикальним угрупованням з дуже невизначеною програмою", – говорить Геннадій Шкляревський.

При цьому, як зазначає експерт, радикали не бачать різниці між республіканцями і демократами.

"Антифа" й активісти Black Lives Matter нападають на американський істеблішмент в цілому, не розрізняючи демократів і республіканців. Вони проти Трампа, але вони й проти демократичних лідерів", – говорить Геннадій Шкляревський.

Трампу ситуація на руку

З боку може здатися, що нинішні протести загрожують насамперед рейтингу Трампа – адже саме він очолює США і на нього, за ідеєю, народ має покласти відповідальність за те, що відбувається. Але це не так. По-перше, сама організація американського держави передбачає реальне делегування частини повноважень (а значить, і відповідальності) на місця. Відповідно, в США не завжди "в усьому винен президент". По-друге, як уже зазначалося, протести спрямовані не проти Трампа або республіканців, що мають нині більшість у Конгресі, а проти всього істеблішменту в цілому. А тому, як не дивно з погляду передвиборчої боротьби, нинішня ситуація вигідна для чинного президента, який, нагадаємо, відстає в рейтингах від Байдена на 10%.

"Трамп, на мій погляд, виявився в більш виграшній ситуації, ніж Байден. Трамп може – і він уже зробив це – висловити з приводу заворушень однозначну позицію. А саме – засудити поліцейських за надмірне насильство і перевищення повноважень. І засудити погромників і мародерів. Сказати, що задля безпеки громадян ми змушені застосувати силу, ввести національну гвардію і все це придушити. Йому не потрібно якось підлаштовуватися: його позиція схожа з позицією тієї частини чорношкірого християнського населення, яка засуджує насильство. І він жорстко проти люмпена, причому люмпена не білого. Він чітко показує, що буде захищати білих, середній клас і навіть ту частину бідних, яка проти насильства. А люмпени – не його електорат", – зазначає Петро Бурковський.

Навіть більше, за словами експерта, нинішні події дали штабу Трампа прекрасну можливість змістити акценти кампанії.

"Якщо ще тиждень тому Трампа звинувачували в тому, що через його непродуману і хаотичну політику впала економіка, звинувачували в жахливих наслідках коронавірусу, то тепер він ті ж економічні проблеми може списати на заворушення. Думаю, лояльні до республіканців ЗМІ будуть всіляко акцентувати на події, на мародерстві, стратегічно змінюючи інформаційний ландшафт. Тобто ці події зможуть зіграти Трампу на руку. А ось Байдену буде дуже важко. Співчуває протестувальникам ліве крило Демпартії. Без підтримки якого він не переможе Трампа. З іншого боку, Байден не може ігнорувати також помірних і правих демократів, які засуджують протести. Він не може однозначно засудити і однозначно підтримати протести", – каже Петро Бурковський.

На думку експерта, насправді протести розколюють електорат Демпартії і мобілізують електорат республіканців.

"По суті, зараз один з вирішальних моментів виборів. Трамп, який програє сьогодні Байдену за кількістю прихильників, може переломити тенденцію і почати нарощувати свій рейтинг", – говорить експерт.