Путін пішов на грабіж громадян України в Криму

"Просто надіслали повідомлення, щоб звільняли будинок, і експропріювали його", - жителі Криму чули, як російська влада позбавляє українців їх майна в АРК

На тлі епідемії коронавірусу якось майже непоміченою в Україні пройшла новина про те, що Росія збирається позбавляти права володіти нерухомістю в Криму тих, хто не має російського громадянства. Тим часом це означає, що мінімум 10 тисяч українських сімей можуть втратити свої дач і будинки на півострові.

Нагадаємо: 20 марта 2020 року російський президент Володимир Путін підписав указ "Про внесення змін до переліку прикордонних територій, на яких іноземні громадяни, особи без громадянства та іноземні юридичні особи не можуть володіти на праві власності земельними ділянками". Цими "змінами" практично вся територія анексованого Росією Кримського півострова була віднесена до територій, на яких іноземці (читай – українці) не можуть мати нерухомість.

До "заборонених" територій були віднесені наступні:

  • Бахчисарайський район
  • Джанкойський район
  • Кіровський район
  • Красноперекопський район
  • Ленінський район
  • Нижньогірський район
  • Роздольненський район
  • Сакський район
  • Сімферопольський район
  • Радянський район
  • Чорноморський район
  • м. Алушта
  • м. Армянськ
  • м. Євпаторія
  • м. Керч
  • м. Саки
  • м. Судак
  • м. Феодосія
  • м. Ялта
  • м. Севастополь
  • м. Інкерман

Окупаційний "Держкомрегістр" нарахував на півострові понад 11,5 тис. земельних ділянок, що належать іноземцям. Причому в список, за деякими даними, потрапили тільки ті ділянки, які після анексії Криму були переоформлені відповідно до російського законодавства. Скільки ще будинків і дач залишилося неврахованими, невідомо навіть приблизно.

Указ Путіна фактично поставив українців перед вибором: або оформляти російське громадянство, або попрощатися зі своєю власністю, причому без будь-якої компенсації. Причому російський лідер, який звик діяти нишком, вибираючи найбільш незручний для опонентів момент, підписав указ якраз тоді, коли більшість країн, і в тому числі Україна, закрилися на карантин. Тобто тоді, коли українці, які володіють ділянками в Криму, ніяк не можуть дістатися до своєї нерухомості.

Киянка Ганна, наприклад, купила дачу під Євпаторією понад 20 років тому, коли лікарі рекомендували синові морське повітря. Невеликий старенький будиночок, але щойно теплішало, сім'я намагалася перебратися в Крим. Після анексії півострова поїздки стали набагато рідшими і короткочасними, але все ж влітку дача в основному не пустувала, хоча туди тепер приїжджали в основному старші члени родини.

Про те, щоб оформити російський паспорт, Анна навіть не замислюється. Але і змиритися з тим, що дачу у них просто відберуть, поки не може.

"У нас же там речі, там друзі. Стільки років їздили... Це ж як другий дім. Так не робиться, це просто середньовіччя якесь! – обурюється вона. – Я навіть забрати речі не можу, тому що карантин, і хто знає , скільки він триватиме".

У одеситки Валентини дача не біля моря, в Сімферопольському районі. Цегляний будинок, сад і город на кількох сотках. Сім'я купила цей будинок 12 років тому, зробили ремонт. До окупації Валентина жила там все літо, вирощувала овочі-фрукти, які годували сім'ю весь рік. Потім вивезти власноруч вирощений урожай стало неможливо: овочі-фрукти стали відбирати на кордоні. Тому садити великий город вже не мало сенсу, а квіти і плоди жінка придумала продавати на місцевому базарі і повертатися додому хоча б з грошима. Почувши про указ Путіна, дуже засмутилася. І навіть стала подумувати про російське громадянство або хоча б про вид на проживання.

"А що мені робити? Залишитися без дачі? " – виправдовується вона.

Правда, жінка чула, що процедура ця теж не швидка.

"Це також час, черги. Треба довідки збирати там, і все це – не безкоштовно. Причому, як мені розповідали, так все зроблено, що місяць бігаєш, збираєш довідки, а вони дійсні тільки місяць. Не встиг щось взяти – і треба все по-новому", – говорить вона.

Російська влада попередила, що відбирати у "іноземців" кримську нерухомість почнуть через рік після виходу указу. За цей час, як заявляв по кримському радіо високопоставлений чиновник з "Держкомрегістру", люди можуть продати свої ділянки громадянам Росії або подарувати. Ну, або оформити російське громадянство і продовжувати ними володіти.

Але щоб укласти бодай якусь угоду, власнику ділянки потрібно якось потрапити в Крим. А коли це стане можливим, невідомо. До того ж для багатьох українців, як показує практика, відвідування Криму стало небезпечним, так що вони навряд чи туди поїдуть взагалі.

До того ж процедура оформлення – досить довга.

"Я намучилася, коли потрібно було занести будинок в російський кадастр. У мене це зайняло близько чотирьох місяців", – розповідає Валентина.

З боку російської влади ніякої компенсації власникам ділянок, які раптом стали "незаконними", не передбачено. Мало того, кримчани вже чули про подібні експропріації майна, які проводилися, правда, під дещо іншим приводам. Наприклад, під гаслом звільнення прибережних територій від приватної забудови і т. п.

"Я дзвонила сусідам, вони кажуть, що в деяких селищах вже почали відбирати землю у людей. Не всі ж поміняли громадянство. Люди похилого віку, наприклад, багато хто думає: "Воно мені треба? Тяганина і таке інше". Ще в минулому році, коли я там була, розповідали, що в Севастополі люди ще тоді отримали папери про знесення. І вони говорили, що натомість їм нічого не пропонували, ніякої компенсації. Мовляв, це не житловий будинок, це дача, ні у кого прописки тут немає. Не дивилися, хороший будинок чи старенький. Просто надіслали повідомлення, щоб звільняли будинок, і експропріювали його. В Алушті та Ялті так само вилучали будинки, побудовані ближче, ніж за сто метрів від моря. І дачі, і кафе. Виганяли звідти і руйнували", – розповідає Валентина.

В українській прокуратурі АР Крим кажуть, що з точки зору міжнародного законодавства, подібна експропріація майна вважається військовим злочином.

"20 березня президент держави-окупанта прийняв протиправний указ про включення Кримського півострова до переліку територій, на яких іноземні громадяни та юридичні особи не можуть мати право власності. Отже приблизно над 10 тисячами громадян України нависла загроза експропріації їх приватної власності, розташованої в Криму. Це ті люди, які не погодилися зі злочинною політикою РФ примусового нав'язування російського громадянства. Це черговий крок окупантів по систематичному утиску всього українського на півострові. Якби вони ставили, наприклад, мету захистити якісь природні території, відкрити вихід до моря – тоді права власності позбавлялися б усі громадяни, що живуть на цій території, в тому числі громадяни Російської Федерації. Але в даному випадку указ спрямований конкретно проти українців. Такі дії окупантів – це серйозне порушення міжнародного гуманітарного права. А відповідно до Римського статуту, експропріація власності вважається військовим злочином", – коментує прес-секретар прокуратури АР Крим Катерина Діденко.

Найдієвішим механізмом захисту на сьогодні є звернення до української прокуратури Автономної Республіки Крим, вважає Катерина Діденко.

"Ті люди, чиї інтереси можуть бути ущемлені, повинні звернутися в прокуратуру АРК із заявою про скоєння злочину і за можливості докласти до нього документи про право власності. Це дасть можливість прокуратурі Криму зафіксувати протиправність дій з боку Російської Федерації і почати кримінальне переслідування винних осіб. Кожне звернення наближає можливість притягнути до відповідальності на міжнародному рівні вищих посадовців РФ. Оскільки ми співпрацюємо з Офісом прокурора Міжнародного кримінального суду в Гаазі і систематично направляємо туди інформаційні повідомлення, в яких зафіксовані докази порушення державою-окупантом прав людей. Зараз Офіс прокурора проводить попередню оцінку щодо ситуації в Криму і на Донбасі, і найближчим часом ми очікуємо початку розслідування", – говорить співробітниця прокуратури АРК.

У посольстві США в Україні висловили переконання, що подібна політика російської "влади" в Криму підсилює основу для міжнародних санкцій.

На засіданні Верховної Ради 2 червня було прийнято звернення до ООН, Європарламенту, ПАРЄ, ПА ОБСЄ, ПА НАТО і урядів інших країн із закликом посилити тиск на країну-агресора.

Новини компаній
11:00, 15 листопада