"Хвороба, яка не дає радіти життю": важливі запитання психіатру про депресію

фото з сайту: palmira.kiev.ua

Ви дізнаєтеся, чому розвивається депресія і чи можна її попередити, які в неї симптоми, що таке атипова депресія, чи працюють онлайн-тести на визначення депресії, як її лікують і чи завжди ця хвороба підвищує ризик суїциду.

Чому розвивається депресія?

Клінічна депресія, за визначенням американського вченого-нейробіолога Роберта Сапольскі, – це біохімічний розлад із генетичним компонентом і впливом раннього досвіду, який не дає нам насолоджуватися приємними моментами типу заходу сонця чи чашки кави.

Це дещо іронічне визначення, але воно добре демонструє сучасне розуміння причин депресії та багатьох інших ментальних розладів. Таку модель у психіатрії називають біопсихосоціальною моделлю.

Роль генів

Це перший компонент моделі сучасного розуміння депресії, її біологічна складова.

У деяких людей є схильність до формування депресивного розладу, так звана генетична вразливість. Людина успадковує від батьків певну кількість - цілу групу - генів, які в подальшому можуть сприяти розвитку депресії.

Така генетична вразливість визначає особливості роботи нейромедіаторів у головному мозку або особливості того, як нервова система реагує на стресові стимули.

Роль особливостей психіки

Сюди входять індивідуальні особливості темпераменту та особистості. Наприклад, є різні типи реагування на стрес, особливості ставлення до тривожних або сумних подій.

Також сюди відносяться особливості дитячого виховання, наприклад зіткнення дитини з будь-якими травмами.

Роль середовища, його вплив на вже дорослу людину, зокрема вплив макросоціальних чинників, наприклад подій у світі.

Для розвитку депресії не завжди потрібен вплив усіх трьох груп чинників. Так, у людини може не бути генетичної схильності, але з нею відбувається настільки важка психотравмувальна подія, наприклад будь-яке насильство, що надалі формується депресія.

Буває і навпаки - у людини є генетична вразливість, але її життя складається благополучно, і депресія не розвивається.

Чи можна попередити депресію?

Для профілактики насамперед важливо задовільняти базові потреби організму - у нормальному харчуванні, здоровому сні та відпочинку.

Сучасна дійсність сильно впливає на ці базові потреби. Наприклад, люди заради модних тенденцій можуть обмежувати себе в їжі, або ж режим харчування часто порушується, тому що в пріоритеті робочі процеси.

Те ж саме може відбуватися з режимом сну. А це важлива біологічна потреба, при цьому спати потрібно вночі, в темний час доби. Порушення режиму сну, наприклад подобова робота, серйозно впливають на здоров'я, зокрема на психологічний стан.

Третій компонент - порушення режиму роботи і відпочинку. Це і вигорання, і ігнорування потреби у відпочинку, в отриманні нових емоцій від хобі, зустрічей із близькими тощо. Людина в робочих буднях ігнорує або ставить на другий план те, що її заряджає, дає енергію.

фото з сайту: palmira.kiev.ua

Чи є генетичні тести для визначення схильності до депресії?

Не можна визначити схильність до депресії за допомогою генетичних тестів, зараз не існує такого діагностичного інструменту.

Навіть у дослідженнях поки що немає обмеженої кількості генів, що впливають на розвиток депресії. З кожним роком їх стає більше. Крім того, це певні комбінації генів, і їхня наявність не говорить, що обов'язково розвинеться депресія. Багато що залежить від того, які ще чинники впливатимуть на людину протягом життя.

Чи правда, що після COVID-19 іноді розвивається стан, схожий на депресію?

Це правда, є навіть такий термін - "постковідна депресія". Інше питання, що поки що до кінця не зрозуміло, як коронавірусна інфекція впливає на психічну діяльність.

Є великі дослідження про те, з якими наслідками стикаються ті, хто переніс COVID-19. За зібраними даними, близько 30% людей після хвороби відзначають неврологічні або психіатричні симптоми. З боку психіатрії це частіше тривожні або депресивні розлади.

На амбулаторний прийом іноді приходять люди, які розповідають, що приблизно за півроку після коронавірусної інфекції в них з'явилися симптоми класичної депресії. Ми не знаємо, чому так відбувається, але лікування в таких випадках допомагає. За потреби призначають медикаментозну терапію, доповнюють її психотерапією. Антидепресанти тут чудово працюють, як і в разі депресії, яка виникла без перенесеного COVID-19.

За якими симптомами можна запідозрити депресію?

Як відрізнити депресію від звичайного смутку, поганого настрою? Нормально періодично сумувати, переживати, у будь-якої людини можуть бути епізоди пригніченого настрою протягом двох-трьох днів.

У разі клінічної депресії дуже важливі терміни. За сучасними діагностичними критеріями, ми можемо говорити про депресію, якщо симптоми тривають щонайменше два тижні. Саме тривалість симптомів відрізняє пригнічений настрій, нудьгу, вигорання від великої депресії, з якою вже варто звернутися до фахівця.

У класичній школі психіатрії говорили про тріаду депресії. Зараз уявлення трохи змінилися, але все одно можна виділити три основні групи симптомів.

Емоційні порушення

Це саме те, про що найчастіше згадують, коли говорять про депресію. Сюди відносять пригнічений настрій протягом тривалого часу - щонайменше ті самі два тижні, але він може бути і місяцями, а подекуди й роками.

Ще може відзначатися переважання почуття провини, незадоволеності собою. Такі відчуття зберігатимуться навіть за наявності суперечливих стимулів, наприклад підвищення на роботі, похвали начальства та інших позитивних моментів. Людина все одно вважатиме, що недостатньо хороша або з нею щось не так.

Також важливий симптом - ангедонія, тобто стан, коли людина втрачає здатність отримувати задоволення, радіти життю. Це якраз те, про що говорив Сапольські, коли "неможливо насолоджуватися приємними моментами типу заходу сонця".

Тут можна згадати поради, які часто дають людям із депресією, наприклад: "Просто посміхнися!", "Подивися, яке прекрасне життя". А людина на біологічному рівні не може відчувати цю радість, у неї не виділяється для неї паливо.

Крім того, під час депресії значно страждатиме мотивація, тобто прагнення людини до чогось: отримання нових знань, роботи, спілкування. Інтерес пропадає навіть до того, що раніше здавалося дуже привабливим.

Когнітивні порушення

фото з сайту: palmira.kiev.ua

Знижується концентрація, увага, гірше засвоюється новий матеріал. Часом пацієнти скаржаться на те, що стало важко читати навіть художню літературу.

Може страждати здатність вибирати. У людини можуть виникнути складнощі навіть під час вибору продуктів у магазині, не кажучи вже про прийняття життєво важливих рішень.

Ще з'являється самокритика, негативні думки про власне життя та майбутнє. Є таке поняття - песимістичний погляд у майбутнє та минуле. Наприклад, людина знецінює минулі досягнення, не бачить нічого хорошого в тому, що на неї чекає. Це саме когнітивний компонент, коли таке відбувається на рівні думок.

Причому негативні думки часто стають румінуючими, тобто вони постійно повторюються, не припиняються, людина грузне в них, як у сипучих пісках. Такий розумовий процес може займати години й дні, від нього неможливо відволіктися.

Фізичні порушення

З'являється слабкість, немає сил і енергії. Пацієнти у важкій депресії часто кажуть, що їм важко навіть встати з ліжка, займатися звичайними повсякденними справами, дотримуватися гігієни. Це, своєю чергою, посилює негативні думки про себе. Також можуть бути порушення сну та апетиту.

Чи існує атипова депресія? Чим вона відрізняється від класичної?

За класичної депресії настрій людини однаково поганий весь період хвороби. Її ніколи нічого не радує. Потік негативних думок про себе і життя - стабільний, незважаючи на будь-які радісні зовнішні події.

За атипової депресії іноді бувають проблиски, тобто відповідні реакції на позитивні стимули. Постійно погано, але раптом трапилося щось хороше, наприклад вийшло закрити складний проєкт або дали премію на роботі, - і на кілька годин або днів стало легше. Іноді людина навіть досягає нормального стану.

При цьому симптом реактивності на зовнішні впливи працює і у зворотний бік. Коли ми говоримо про класичну депресію, людині завжди погано. Навіть якщо відбувається щось погане, воно ніби підтверджує факт, що з життям або людиною щось не так, гірше не стає.

За атипової депресії ситуація інша: позитивна подія може витягнути людину з пригніченого стану, але будь-яка негативна дрібниця здатна знову опустити на дно. При цьому вона може викликати таке посилення інтенсивності емоцій, що це часом призводить до імпульсивних вчинків.

Ще одна особливість атипової депресії - нехарактерне для типової депресії збільшення апетиту. За класичного варіанту розладу апетит пропадає, може бути відраза до продуктів, які раніше подобалися, або їжа стає однаковою на смак.

Те ж саме буде зі сном: найчастіше за атипової депресії збільшена потреба у сні, вдень може бути постійна сонливість. За класичного варіанту, навпаки, тривожні або негативні думки часто довгий час не дають заснути, а потім несподівано будять рано вранці.

Чи правда, що в разі депресії стан зранку гірший, ніж увечері?

Добові коливання настрою можуть відзначатися при депресії. Здебільшого це стосується класичного варіанту. У цьому випадку справді в ранкові години найгірше: з самого ранку немає ні сил, ні енергії, а до вечора стає трішки краще.

У разі атипової депресії зазвичай навпаки. Зранку є сили, а до вечора вже нічого не потрібно, симптоми будуть найгострішими.

Симптоми депресії часто нагадують прояви фізичних хвороб

Чи варто спочатку звернутися до терапевта і пройти обстеження? З одного боку, звісно, психіатру добре б одразу отримати повну картину стану здоров'я людини. Найчастіше так і відбувається: пацієнти йдуть до нього в останню чергу.

З іншого боку, якщо рекомендувати всім людям спочатку йти до терапевта або ендокринолога, великий ризик, що людина відкладе відвідування психіатра на довгий час. А їй може бути дійсно потрібна психіатрична допомога, зокрема медикаментозна.

Я рекомендую спочатку сходити до психіатра, а якщо будуть сумніви, він відправить до інших фахівців.

Чи працюють онлайн-тести для визначення депресії?

Чи можна за допомогою онлайн-тестів поставити собі діагноз? Звісно, що не можна. Жодна шкала не може однозначно визначити, що в людини є депресія.

Психіатри не просто ставлять людині кілька запитань, вони проводять клінічне опитування, збирають анамнез, будують гіпотези про наявність того чи іншого захворювання. Є такий вислів: "Сам собі психолог - це як сам собі стоматолог. Боляче, незручно і загрожує ускладненнями". Із психіатрією те саме.

Шкалу депресії Бека можна використовувати, щоб підтвердити намір звернутися до лікаря, переконатися в тому, що проблема ймовірна.

Як лікують депресію?

Нині "золотий стандарт" лікування депресії - комбінація медикаментозної терапії та психотерапії.

Біологічний ефект від ліків настає набагато швидше, ніж починає працювати психотерапія. Хоча потрібно розуміти, що антидепресани теж не почнуть діяти в перші дні. Ефект з'явиться до третього-четвертого тижня.

Навіщо потрібна психотерапія?

Тут ми повертаємося до того, що у формуванні депресії є психосоціальний компонент, на який антидепресанти впливати не можуть.

Наприклад, у людини можуть бути якісь глибинні негативні переконання про себе, пов'язані з дитинством або травмуючими подіями, через них з'являються певні думки. Психотерапія працюватиме як із думками тут і зараз, так і з глибинними проблемами.

Чи можна вилікувати депресію тільки психотерапією, без препаратів?

Буває так, що депресія в людини нещодавно, вона більшою мірою спричинена психосоціальними причинами. Наприклад, у її житті щось сталося тут і зараз: вона важко переживає проблеми у стосунках із близькою людиною або негативні зміни в житті.

Тоді лікар може призначити психотерапію як єдиний варіант лікування, а потім дивитися на стан у динаміці. Якщо через якийсь час ситуація погіршиться, доведеться підключати ліки.

Чи може депресія минути сама, без лікування?

фото з сайту: palmira.kiev.ua

Звичайно, такі випадки бувають. На прийомах часто трапляються ситуації, коли приходить людина з активними й інтенсивними симптомами депресії та розповідає, що два роки тому переживала такий самий епізод, але тоді він тривав два-три місяці, потім усе минуло.

Існує часто хибна думка, що, може, й не варто лікувати, якщо колись мине. Але те, що депресія в минулому тривала два місяці, не означає, що зараз вона триватиме стільки ж. Крім того, це захворювання серйозно впливає на якість життя.

Не кажучи вже про суб'єктивні переживання: бути в депресії дуже важко. Часом цей стан позбавляє роботи, бо працювати неможливо, призводить до відрахування з університету, до втрати соціальних контактів, бо людині в депресії не хочеться ні з ким контактувати.

Гарантії, що депресія скоро закінчиться сама, ніхто не дасть. Можливо, через півроку вона все ще буде, і тоді людина піде до лікаря. Але навіщо чекати ці півроку? Якщо є сумніви, краще звернутися по допомогу, ніж чекати, що вона сама мине.

Чи можна вилікувати депресію назавжди, чи хвороба буде повертатися?

Існують різні варіанти перебігу депресії. Наприклад, у Міжнародній класифікації хвороб є такий діагноз, як "одиничний депресивний епізод", а є "рекурентний депресивний розлад". У другому випадку хвороба повертається з певною періодичністю, і ніхто не може сказати, скільки її епізодів буде за життя - два чи двадцять два.

Депресивні епізоди, зокрема, можуть зустрічатися в рамках інших розладів, таких як біполярний афективний розлад, але це інший стан.

Що можна сказати однозначно? Якщо в житті людини трапився один депресивний епізод, найімовірніше, у неї є або якась генетична вразливість, або психологічні особливості.

Це не означає, що потрібно сидіти і чекати, коли трапиться новий депресивний епізод. Тут більше питання про профілактику і грамотне лікування.

Наприклад, є деякі принципи терапії антидепресантами. Вона не триває один-два місяці, зазвичай її призначають щонайменше на півроку - і цей термін рахують, починаючи з моменту поліпшення стану. Такий підхід, зокрема, знижує ймовірність рецидивів депресії.

Другий важливий момент у цьому випадку - пам'ятати про вразливість своєї психіки і замислитися про спосіб життя: про сон, режим відпочинку та інше. Потрібно буде ставитися до себе дбайливіше.

Що не можна робити людям із депресією?

Спосіб життя

Тут можна ще раз повторити про правила способу життя, турботу про базові потреби - все це важливо і під час хвороби.

До цього додається відмова від алкоголю. Алкоголь погіршує симптоми депресії, особливо в довгостроковій перспективі. У моменті, тут і зараз, коли трохи важко на душі, чогось не вистачає, є негативні емоції, які хочеться приглушити, людині начебто стає краще. Але, по-перше, проблема нікуди не піде, по-друге, у майбутньому ситуація погіршиться.

Пацієнти, яким призначають антидепресанти, часто запитують, чи можна випивати хоча б у свята. Є різні антидепресанти, з деякими категорично не можна поєднувати алкоголь, в інших випадках є застереження. Але лікарі радять повністю відмовитись від алкоголю.

Навіть якщо алкоголь не буде вступати в складні взаємодії з препаратами або продуктами їхнього розпаду, він у будь-якому разі впливатиме на психоемоційний стан людини.

Те ж саме з наркотиками - зокрема тому, що залежності можуть поєднуватися з депресією, це завжди ускладнює процес лікування.

Самолікування

Людям із депресією точно не варто займатися самолікуванням - це теж дуже поширене явище. Наприклад, подруга приймає якісь препарати, і людина дістає їх без рецепта, щоб спробувати, - раптом теж допоможе.

У кожному окремому випадку можуть бути індивідуальні особливості перебігу депресії. Комусь зовсім не потрібні препарати, комусь потрібні, але не ті, що виписали знайомим або близьким.

Крім того, важлива біологічна взаємодія антидепресантів з іншими лікарськими препаратами, які приймає людина. Це лікар теж враховує під час призначення терапії.

Ще за низки соматичних захворювань деякі антидепресанти потрібно призначати з великою обережністю. Людина без спеціальної освіти в цьому не розбереться. Терапію повинен призначати тільки лікар.

Чи завжди депресія підвищує ризик суїциду?

Частіше трапляються депресії легкої або помірної тяжкості, за яких немає суїцидальних тенденцій. Але ризик завжди присутній, тому що на людину впливають різні чинники. Суїцидальна поведінка не завжди пов'язана з депресією, вона виростає не тільки з депресивних переживань.

Важливу роль відіграє суїцидальний анамнез, тобто спроби самогубств у минулому. Психіатр на прийомі завжди ставить запитання про суїцидальні думки та наміри і враховує це під час призначення терапії.

Що робити, якщо людина хоче накласти на себе руки, але відмовляється йти до лікаря?

фото з сайту: palmira.kiev.ua

Будь-яку людину, яка не хоче поки що звертатися до психіатра, можна спробувати м'яко підштовхнути. Наприклад, розповідати про особливості лікування, позитивні результати: "У мене подруга зверталася, були такі самі симптоми, а тепер усе минуло".

Ще можна порадити фахівця, показати чиюсь сторінку в соцмережах або сайт - вони є зараз у багатьох лікарів. Так людина зрозуміє, що це не страшні психіатри з фільму "Острів проклятих", що тепер інші образи лікарів і психіатрії загалом.

Якщо є суїцидальні тенденції або думки, ситуація складніша. Висловлювання людини близькі люди часто недооцінюють, що може призвести до сумних наслідків.

Потрібно пробувати наполягати на зверненні до лікаря. А коли вже є суїцидальні дії, варто звернутися по невідкладну психіатричну допомогу.

Які заходи профілактики депресії існують?

Потрібно дотримуватися режиму сну, намагатися нормалізувати спосіб життя з точки зору балансу роботи і відпочинку. Також не забувати про важливість хобі - це те, що заряджає і приносить задоволення.

Запам'ятати:

• У розвиток депресії свій внесок роблять біологічний компонент, психологічні особливості та вплив середовища.
• Для профілактики депресії насамперед важливо задовільняти базові потреби організму - у нормальному харчуванні, здоровому сні, відпочинку.
• Якщо симптоми пригніченості, поганого настрою, ангедонії тривають довше двох тижнів, можна говорити про депресію.
• За атипової депресії в постійно поганому самопочутті іноді з'являються проблиски у відповідь на позитивні події. Також за цього варіанту хвороби може бути підвищений апетит і збільшена потреба у сні.
• За появи симптомів депресії краще одразу сходити до психіатра, у разі сумнівів він відправить до інших фахівців.
• Можна використовувати шкалу депресії Бека, щоб підтвердити намір звернутися до лікаря, переконатися в тому, що проблема ймовірна.
• "Золотий стандарт" лікування депресії - комбінація медикаментозної терапії та психотерапії.
• Депресія може минути сама, але ніхто не знає, скільки триватиме черговий епізод. Крім того, хвороба сильно знижує якість життя.
• Є різні варіанти перебігу депресії. Вона може бути раз у житті, а може повертатися знову і знову.
• Людям із депресією важливий здоровий спосіб життя і відмова від алкоголю.
• Не варто самостійно призначати собі антидепресанти, оскільки бувають різні варіанти перебігу хвороби, крім того, у всіх препаратів є побічні ефекти, які потрібно врахувати.
• Депресія не завжди підвищує ризик суїциду. Крім того, на суїцидальну поведінку можуть впливати й інші чинники.
• Якщо людина вчиняє суїцидальні дії, їй необхідна невідкладна психіатрична допомога.

Автор: Попандопуло Павло Миколайович