03.02.2017 об 11.00 год. в приміщенні виконкому Селидівської міської ради відбулося засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Селидівській міській раді під головуванням заступника міського голови Терещенко І.В.
На засіданні комісії була розглянута ситуація, яка склалася в Україні, та зокрема в Донецькій області, із захворюваністю на африканську чуму свиней.
АФРИКАНСЬКА ЧУМА СВИНЕЙ (хвороба Монтгомері) – одна із особливо небезпечних інфекцій і є серйозною проблемою для країн з розвинутим свинарством.
Станом на 27 січня 2017 року, починаючи з 2012 року, в Україні зареєстровано 164 випадки африканської чуми свиней (далі - АЧС), з них в 2017 році - 13 випадків (11 - домашні, 0 - дикі).
Ситуація щодо африканської чуми свиней в Україні надалі погіршується та набула загальнодержавних масштабів, загрожує не лише галузі свинарства, а й в цілому сільському господарству та продовольчій безпеці.
Про хворобу. Африканська чума свиней – вірусна хвороба. Вірус африканської чуми дуже стійкий проти широкого діапазону температур, лужних або кислотних середовищ, антибіотики на вірус не діють.
У трупах свиней вірус зберігається до десяти тижнів, у м’ясі від хворих тварин – до 5 міс., у копчених м’ясопродуктах – до 6 міс., у солонині – до 1 року, у замороженому м’ясі – до 3 років, у гною свинарників – до 3 міс.
Дезінфекційні препарати в звичайних концентраціях руйнують вірус протягом 15 хв.
Африканська чума свиней характеризується високою захворюваністю та смертністю 98-100%, передусім у свіжих вогнищах хвороби.
Гострий перебіг – найхарактерніший для хвороби, він триває до семи днів і, як правило, закінчується летально. У хворих свиней температура тіла підвищується до 40,5°-42°С і тримається на такому рівні майже до загибелі. При цьому тварини пригнічені, залежуються й неохоче поїдають корм. Хода у них хитка, дихання поверхневе, переривчате, іноді супроводжується кашлем. Кон′юктива й видимі слизові оболонки гіперемійовані, різко виражене посиніння шкіри та крововиливи в різних ділянках тіла (вуха, живіт, підщелепний простір, пах). У деяких хворих особин бувають запор або пронос, калові маси з домішками крові.
Діагноз на африканську чуму свиней ставлять на основі епізоотологічних даних, клінічних ознак, патолого-анатомічних змін. І результатів лабораторних досліджень. При цьому виключають класичну чуму свиней, хворобу Ауєскі, бешиху, пастеріоз.
Лікування не розроблене й заборонене.
Заходи щодо профілактики й ліквідації африканської чуми свиней, спрямовані на запобігання занесення збудника на територію району. Це досягається введенням жорсткого ветеринарного контролю при переміщені тварин, а також посилення контролю за термінами та проведенням щеплення свинопоголів’я від класичної чуми свиней, переведення на закритий тип утримання всіх свино господарств на території району та дотримання ветеринарно-санітарних норм при вирощуванні свиней у приватному господарстві. При закупівлі молодняку свиней господарствами та приватними особами звертати особливу увагу на наявність ветеринарних документів, а також благополуччя місцевості щодо інфекційних захворювань.
Для запобігання занесення збудника до особистого господарства необхідно виконувати елементарні санітарно-гігієнічні вимоги:
На засіданні комісії була розглянута ситуація, яка склалася в Україні, та зокрема в Донецькій області, із захворюваністю на африканську чуму свиней.
АФРИКАНСЬКА ЧУМА СВИНЕЙ (хвороба Монтгомері) – одна із особливо небезпечних інфекцій і є серйозною проблемою для країн з розвинутим свинарством.
Станом на 27 січня 2017 року, починаючи з 2012 року, в Україні зареєстровано 164 випадки африканської чуми свиней (далі - АЧС), з них в 2017 році - 13 випадків (11 - домашні, 0 - дикі).
Ситуація щодо африканської чуми свиней в Україні надалі погіршується та набула загальнодержавних масштабів, загрожує не лише галузі свинарства, а й в цілому сільському господарству та продовольчій безпеці.
Про хворобу. Африканська чума свиней – вірусна хвороба. Вірус африканської чуми дуже стійкий проти широкого діапазону температур, лужних або кислотних середовищ, антибіотики на вірус не діють.
У трупах свиней вірус зберігається до десяти тижнів, у м’ясі від хворих тварин – до 5 міс., у копчених м’ясопродуктах – до 6 міс., у солонині – до 1 року, у замороженому м’ясі – до 3 років, у гною свинарників – до 3 міс.
Дезінфекційні препарати в звичайних концентраціях руйнують вірус протягом 15 хв.
Африканська чума свиней характеризується високою захворюваністю та смертністю 98-100%, передусім у свіжих вогнищах хвороби.
Гострий перебіг – найхарактерніший для хвороби, він триває до семи днів і, як правило, закінчується летально. У хворих свиней температура тіла підвищується до 40,5°-42°С і тримається на такому рівні майже до загибелі. При цьому тварини пригнічені, залежуються й неохоче поїдають корм. Хода у них хитка, дихання поверхневе, переривчате, іноді супроводжується кашлем. Кон′юктива й видимі слизові оболонки гіперемійовані, різко виражене посиніння шкіри та крововиливи в різних ділянках тіла (вуха, живіт, підщелепний простір, пах). У деяких хворих особин бувають запор або пронос, калові маси з домішками крові.
Діагноз на африканську чуму свиней ставлять на основі епізоотологічних даних, клінічних ознак, патолого-анатомічних змін. І результатів лабораторних досліджень. При цьому виключають класичну чуму свиней, хворобу Ауєскі, бешиху, пастеріоз.
Лікування не розроблене й заборонене.
Заходи щодо профілактики й ліквідації африканської чуми свиней, спрямовані на запобігання занесення збудника на територію району. Це досягається введенням жорсткого ветеринарного контролю при переміщені тварин, а також посилення контролю за термінами та проведенням щеплення свинопоголів’я від класичної чуми свиней, переведення на закритий тип утримання всіх свино господарств на території району та дотримання ветеринарно-санітарних норм при вирощуванні свиней у приватному господарстві. При закупівлі молодняку свиней господарствами та приватними особами звертати особливу увагу на наявність ветеринарних документів, а також благополуччя місцевості щодо інфекційних захворювань.
Для запобігання занесення збудника до особистого господарства необхідно виконувати елементарні санітарно-гігієнічні вимоги:
- не допускати до приміщення, де утримуються свині, сторонніх осіб;
- не відвідувати подвір’я осіб, які утримують свиней;
- не використовувати для годівлі свиней харчові відходи та залишки їжі;
- встановити перед входом до сараю дезінфекційний килимок (кювет з килимком або тирсою), заправляти його свіжим дезінфекційним розчином один раз на добу (2-3% розчин кальцинованої або каустичної соди тощо), дезінфекційні розчини у зимових умовах готуються таким чином: у гарячій воді (60-700С) розчиняють кухонну сіль у концентрації 15-20%, додають дезінфекційний засіб;
- ретельно мити руки з милом перед та після походу до приміщення, де утримуються свині;
- мати окремий одяг та взуття, інвентар для обслуговування приміщення з свинями;
- один-два рази на місяць проводити дератизацію (знищення гризунів) у приміщеннях, де утримуються свині.
При підозрі на захворювання треба ізолювати тварину та негайно звернутися до дільничного лікаря ветеринарної медицини за тел. 0954425831, або у Селидівську міську державну лікарню ветеринарної медицини.