"Продовжувати реформи не можна скасувати": плани Верховної Ради на 2020 рік

Кожна з парламентських політсил має свої погляди на те, що потрібно зробити в майбутньому році і чого не можна допустити

Фото: М. Марків

Верховна Рада, обрана на позачергових виборах в липні 2019 року, продемонструвала за перші місяці роботи буквально чудеса законотворчості. Наявність у парламенті монокоаліціі – тобто коаліції, що складається з однієї партії, – дозволяла приймати закони без довгих дискусій і складних внутріпарламентських "договорняків".

"Проколи", звичайно, траплялися: за чотири місяці роботи з тих чи інших причин законопроекти, винесені в зал, не отримали необхідної кількості голосів. Так, наприклад, сталося з проектом, який регулює сферу азартних ігор, проектом, який відміняє "поправки Лозового", і т.д. Але в загальній статистиці успішних голосувань ця "ложка дьогтю" була практично непомітна.

Однак у 2020 році парламент чекають більш серйозні випробування. Затвердження змін до Конституції, яких нова влада генерувала досить багато, потребуватиме вже 300 голосів. І без допомоги інших фракцій монокоаліціі не обійтися. Крім того, в новому році Верховна Рада зіткнеться з необхідністю прийняття рішень щодо вельми складних і дискусійних питаннь. Як, наприклад, питання продажу землі. Можливо, будуть розроблені і винесені на обговорення новий закон про особливий статус Донбасу, про амністію сепаратистів і так далі. Очевидно, що їхні затвердження буде великим викликом для парламенту. Все це, укупі з прагненням опозиційних фракцій "показати зуби" більшості і спробувати хоч якось реалізувати свої передвиборчі програмні обіцянки, обіцяє зробити майбутній парламентський рік вельми непростим.

Сайт "Сьогодні" розпитав представників парламентських фракцій про плани на майбутній рік, першочергові цілі і принципові завдання.

Олександр Корнієнко, фракція "Слуга народу":

- У 2020-му продовжимо реформи, розпочаті в 2019-му. У нас є три важливих блоки, за якими маємо намір працювати. Це мир і посилення обороноздатності, затвердження законів, які допоможуть нашій армії бути більш ефективною і які посилять її.

Далі – економічний блок: економічні реформи, відкриття ринків, надання більшого доступу на ринки. Будемо вирішувати ці завдання, одночасно пам'ятаючи про потреби найбільш незахищених верств населення.

Третій блок – антикорупція, встановлення справедливості – тобто, в тому числі, робота над реформуванням судових органів, продовження процесів з перезапуску антикорупційних органів. Ми вже працюємо над цим і в майбутньому році маємо намір продовжити цю роботу.

Нарешті, в наступному році ми завершимо реалізацію тих конституційних ініціатив, які були розпочаті восени нинішнього року. Як ви знаєте, багато проектів зі зміни до Конституції було прийнято в першому читанні і відправлено до Конституційного суду. У майбутньому році нас очікує голосування по цих проектах. Упевнений, що щодо принципових і важливих змін ми наберемо необхідні 300 голосів.

Юрій Павленко, фракція "Оппоплатформа – За життя":

- Для нас ключова позиція – законопроекти, що стосуються реалізації Мінських домовленостей, які будуть сприяти досягненню миру на Донбасі. Ми ці законопроекти підготували і готові до дискусії з усіма фракціями з тим, щоб ці проекти стали законами.

Другий момент – скасування або перегляд всіх так званих "реформ", які затверджувала попередня влада. Це і медична реформа, і пенсійна, і реформа в сфері освіти. Також ми будемо наполягати на скасуванні мовного закону. Зокрема, на тому, щоб в повній мірі були враховані рекомендації Венеціанської комісії. Будемо наполягати на відновленні соціальної справедливості по відношенню до чорнобильців, багатодітних сімей, ветеранів війни, пенсіонерів-військовослужбовців і так далі з урахуванням рішень Конституційного суду з цих питань.

Третє – ми напрацювали комплекс законопроектів, що стосуються захисту прав дітей, починаючи від дітей сиріт і закінчуючи захистом дітей, які постраждали від війни.

Четверте, є напрацьований пакет законопроектів, здатних забезпечити економічне зростання, захистити національного виробника. Частина з них вже зареєстрована, над частиною ще працюємо і незабаром представимо в парламент.

Нарешті, ми маємо намір жорстко відстоювати інтереси селян. Наше завдання – не допустити антиукраїнського відкриття ринку землі. Ми внесли більше всіх – близько 3,5 тисяч правок до проекту закону про ринок землі. І будемо активно протистояти спробам нової влади продати за безцінь землю іноземцям.

Сергій Тарута, фракція "Батьківщина":

- У фракції є програма – це "Новий курс", з яким партія "Батьківщина" йшла на вибори. На жаль, партія не отримала більшість голосів, ми перебуваємо в опозиції і тому не можемо в повному обсязі реалізувати цю програму.

Ми працюємо над законодавством, пропонуємо свої проекти. Але, якщо проаналізувати чотири місяці роботи нового парламенту в 2019 році, то можна побачити, що проекти, підготовлені опозицією, практично не потрапляють до порядку денного. Принципові правки до проектів переважно ігноруються.

Звичайно, ми відстоювали свою позицію, яку підтримали громадяни України, віддавши голос за "Батьківщину" і депутатів-мажоритарників з фракції. І будемо це робити всіма доступними парламентськими методами в майбутньому році. А як інакше?

Ми продовжимо відстоювати інтереси аграріїв, жителів села. Тому що ініційовані владою зміни щодо ринку землі – великий злочин.

Ірина Геращенко, фракція "Європейська солідарність":

- Наша фракція буде дуже жорстко стояти на сторожі територіальної цілісності і суверенітету України – як парламентська варта. У цьому ми бачимо свою головну місію в нинішньому парламенті.

Ми зареєстрували багато проектів законів, які стосуються посилення обороноздатності української армії, проектів у сфері безпеки, підтримки ветеранів тощо. Також безліч проектів стосуються лібералізації економіки. Будемо працювати над тим, щоб наші напрацювання було розглянуто і затверджено.

Роман Лозинський, фракція "Голос":

- Зараз в першу чергу ми повинні зміцнювати інституції. Тому всі проекти та ініціативи, які будуть стосуватися державної служби, органів державної влади повинні затверджуватися не в контексті політичної доцільності або поточних інтересів тієї чи іншої політсили. Ці зміни повинні посилювати державу. Ми повинні досягти того, щоб при зміні прізвищ або персоналій ефективність і суть роботи антикорупційних органів та інших державних інституцій не змінювалася. Щоб державні службовці працювали виключно на державу Україна і в інтересах держави Україна, а не на якихось окремих людей або окремі політичні сили. І в майбутньому році ми маємо намір наполягати саме на такому підході.

Другий важливий блок стосується питань безпеки. Ми будемо наполягати, щоб це питання було детально опрацьовано, необхідні проекти – затверджені. Ми маємо платформу – Тимчасову спеціальну комісію з питань формування та реалізації державної політики з відновлення територіальної цілісності і забезпечення суверенітету України. В рамках цієї комісії і будемо напрацьовувати план України з реінтеграції територій Донбасу і Криму і повернення на ці українські території миру.

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповідали, як пройшов останній пленарний день у Раді в 2019 році.