"У місцевій лікарні викрутили навіть розетки і зірвали лінолеум": Дебальцеве 5 років потому

Переселенці розповіли, як почали життя з нуля

/ Фото: Getty Images

Днями виповнюється 5 років Дебальцевському котлу- одному з найспекотніших етапів війни на сході України. Протистояння за найбільший залізничний вузол Лівобережжя відбувалося на тлі переговорного процесу в Мінську, а його захоплення, згідно із заявами Генштабу, стало можливе через широку участь російської сторони. Сайт "Сьогодні" розшукав колишніх жителів Дебальцевого, які розповіли нам, як склалися їхні долі і що зараз відбувається в їхньому рідному місті.

Медсестра Марина Вереємеєнко наприкінці січня 2015 року виїхала з Дебальцевого до Тернополя увласних справах і більше до рідного краю так і не повернулася.

"Коли я була у Тернополі, зателефонував чоловік і сказав, що місто під суцільним обстрілом, і заборонив мені повертатися. Після дзвінка сам пішки попрямував в Артемівськ (нині – Бахмут) і таким чином потрапив на мирну територію. В результаті у нас з собою з домашніх речей булии тільки нижня білизна, 600 грн і кілька речей. Більше чоловік нічого не встиг захопити. Відтоді повернутися нам до своєї квартиру не судилося, її захопили "поліцейські ДНР", – розповіла нам Марина.

Разом з чоловіком і сином вона оселилася на Івано-Франківщині. Тут, завдяки зусиллям волонтерів, родина зняла житло і влаштувалася на роботу.

"Назад нам дороги немає. Однозначно й ніколи. Тікаючи від війни, зараз, через 5 років, ми зрозуміли, що бігти звідти треба було раніше. Незважаючи на складності з житлом, я рада, що в нашому житті з'явилася тепла, хоч і не власна квартира, театри, розваги. Був, звичайно, за ці 5 років період, коли я була без роботи. Розпочалася депресія, але я її поборола. Зараз працюю в одному з місцевих готелів, чоловік – електрик. Удвох з чоловіком оплачуємо оренду квартири, частина зарплати залишається на проживання й дозвілля. Продовжую спілкуватися з тими людьми, які виїхали звідти. Більшість з них часто телефонують рідним в Дебальцеве і запитують, як справи. Отже, нещодавно розповіли, що в місцевій лікарні бойовики викрутили й забрали з собою навіть розетки і зірвали лінолеум. Про яке нормальне життя можна говорити? У лікарні, де я працювала – моторошна нестача лікарів", – розповідає жінка.

Зі слів Марини, до війни в Дебальцеве багато місцевих жителів знали один одного в обличчя (населення до війни становило близько 26 тис. осіб).

"Зараз ті, хто їздить в Дебальцеве провідати родичів, побачили безліч абсолютно незнайомих їм жителів. З’ясувалося, що це – колишні жителі навколишніх сіл. Вони просто зайняли порожні квартири. Зарплати в місті копійчані. Люди виживають на півтори тисячі гривень", – говорить вона.

Дехто з колишніх жителів Дебальцевого розповів нам, що трималися до останнього, перш ніж зважилися виїхати з міста.

"У мене там дві сестри. Захотіли залишитися там, бо не захотіли кидати свої квартири. Особисто я переїхала на Київщину 2015 року. До останнього вірила, що ЗСУ звільнять місто. Спочатку мусили їхати в найближче місто – Світлодарськ. Коли і його обстріляли, коли в будинках від обстрілів почали валитися стіни, мусили їхати й звідти. Водночас на Київщину переїхало й підприємство, на якому я працювала в Дебальцевому. Мій вибір був очевидний, життя триває", – розповіла нам колишня мешканка Дебальцевого Надія Тарасова.

Водночас частині переселенців з Дебальцевого вже вдалося придбати власне житло на новому місці.

"Один з моїх знайомих придбав квартиру в Кривому Розі, другий – у передмісті Івано-Франківська. Життя почали з нуля", – говорить ще одна переселенка.

Нагадаємо, бої за Дебальцеве у січні-лютому 2015 стали одним з найбільш кровопролитних етапів війни на Донбасі. За даними Генштабу ЗСУ, під час бойових дій з 15 січня по 18 лютого загинули 110 військових, 270 були поранені, семеро потрапили в полон і ще 18 зникли безвісти. За весь час оборони Дебальцевського плацдарму загинули 136 і були поранені 331 військовослужбовець Збройних сил.

Міністр оборони Андрій Загороднюк нещодавно заявив, що Україна проти розведення військ по всій лінії розмежування. Подробиці – в сюжеті: