Палаючі покришки, снайпери на дахах і згорілий дотла Будинок профспілок
Рівно шість років тому 18 лютого 2014 року на Євромайдані, який зібрався як протест проти згортання процесу євроінтеграції країни тодішнім президентом України Віктором Януковичем, почався новий виток протистояння мітингувальників з силовиками.
Вуличні бої досягли свого піку 20 лютого, коли невідомі снайпери почали розстрілювати протестувальників. У ті дні в центрі міста загинуло близько ста осіб, яких згодом назвали "Небесної сотнею". Всього під час протистоянь, за інформацією МОЗ України, загинули 82 особи (71 демонстрант і 11 правоохоронців), постраждали – 622 особи.
Це протистояння стало завершальним етапом Революції Гідності. 22 лютого Верховна Рада усунула Януковича від обов'язків президента України та призначила дострокові президентські вибори. Згадуємо ті тривожні дні 18-20 лютого в спеціальному фотоматеріалі сайту "Сегодня".
18 лютого. Мирний наступ
/ Фото: Сьогодні
Найпам'ятніший день 18 лютого починався цілком мирно. Ніщо не віщувало кровопролиття – мало того, 15 лютого були відпущені додому всі затримані учасники протестів.
Перші зіткнення почалися на Шовковичній, коли кілька тисяч мітингувальників попрямували колоною на мітинг під Верховну Раду, але дорогу їм перегородили вантажівки МВС. До полудня на Шовковичній почалися перші вуличні бої демонстрантів з "Беркутом".
На вулиці Грушевського мітингувальники знову запалили покришки, і небо над Хрещатиком затягнуло чорним димом. Близько 200 осіб в касках перебували безпосередньо на барикадах, приблизно стільки ж бійців внутрішніх військ стояли по інший бік барикад. За інформацією МВС України, в результаті зіткнень постраждали сім військовослужбовців Внутрішніх військ, тоді як рахунок постраждалим в вуличних боях активістам пішов на десятки. За даними на 14:00, поранення отримали близько 30 мітингувальників.
В Українському домі волонтери обладнали медпункт, де надавали першу допомогу пораненим. Тут же працювала кухня, яка забезпечувала мітингувальників гарячою їжею.
До 15:00 "Беркут" відтіснив мітингувальників до метро "Арсенальна". Частина демонстрантів втекли від силовиків до Лаври.
У Маріїнському парку утворилася буферна зона: силовики огородили "тітушок", які стоять біля Верховної Ради, трьома кордонами від барикад мітингувальників. Барикади були складені із сміттєвих баків і лавок.
А в цей час на Хрещатику підпалили за допомогою покришок ворота Київської міськдержадміністрації, в якій продовжували працювати чиновники мерії.
За даними на 15:26, пролилася перша велика кров: під час зіткнень з силовиками загинули три особи.
"У нас в медпункті в Будинку офіцерів вже троє загиблих. Багато поранені, десятки тяжкопоранених", – повідомила 18 лютого Ольга Богомолець кореспонденту сайту "Сегодня".
За її словами, люди загинули через те, що їм не вдалося вчасно надати допомогу.
"До нас не пропускають "швидкі" ні на в'їзд, ні на виїзд. Люди гинуть від того, що їм не можна надати своєчасну допомогу. Люди загинули від важких вогнепальних поранень голови та серця", – пояснила вона.
После 17:00 силовики перейшли в наступ: підпалили намети мітингувальників на Майдані і почали штурм Українського дому. За даними на 18:07, в вуличних боях постраждали близько сотні осіб.
До вечора 19 лютого була встановлена особа першого з трьох загиблих під час зіткнень в Києві активістів – ним виявився член ВО "Свобода" Сергій Дідич. Втім, далі рахунок загиблим пішов на десятки.
О 20:00 розпочався штурм самого Майдану: силовики наступали з Інститутської вулиці.
19 лютого. Доля Майдану висить на волосині
/ Фото: Сьогодні
Вночі загорівся Будинок профспілок, люди, серед яких виявилося чимало поранених, змушені були рятуватися, спускаючись з вікон за допомогою мотузок. До трьох ранку з палаючої будівлі рятувальникам вдалося вивести 30 осіб. Вранці 19 лютого Будинок профспілок продовжував горіти, будівлю вдалося погасити тільки наступного дня.
За ніч в Трапезній церкві Михайлівського собору Києва розгорнули резервний госпіталь. Сутички з міліцією до ранку затихли, але кілька тисяч людей тримали оборону навколо сцени на Майдані.
19 лютого, незважаючи на блокування під'їздів до Києва та зупинку роботи метро, на Майдані зібралося до 30 тисяч осіб. Втомлені за ніч мітингувальники спали прямо на телефонних будках на Хрещатику.
Точкові зіткнення знову почалися до полудня 19 лютого, але швидко затихали. О 14:00 учасники мітингу займають будівлю Головпоштамту. До цього часу кількість загиблих збільшилася до 26 осіб. Увечері знову запалали шини.
20 лютого. Кривавий четвер
/ Фото: Сьогодні
20 лютого протестувальники перейшли в контрнаступ і змогли зайняти Український Дім, Жовтневий палац та відтіснити силовиків до Урядового кварталу. Низка силовиків прийняли рішення перейти на бік протестуючих. О 8:57 на дахах будинків помітили перших снайперів.
До 10-ої ранку відновилися зіткнення: по обидва боки летіли вибухові пакети, світлошумові гранати і фаєри. Серед активістів виявилося багато поранених – їх виносили на ношах за периметр Майдану і на автомобілях підвозили до Київської міськдержадміністрації.
11 активістів були вбиті з вогнепальної зброї прямо на Майдані, всередині периметра.
20 лютого увійшов в історію, як день розстрілу "Небесної сотні" – на дахах готелів "Козацький" та "Україна" розташувалися снайпери, які відкрили прицільний вогонь по протестувальниках.
У червні 2018 року американська компанія SITU Research реконструювала події тих днів, відповівши на запитання: хто і звідки розстрілював активістів Майдану.
Дослідження, проведені за допомогою аналізу безлічі відеозаписів тих подій і побудови детальних комп'ютерних моделей, показали, що вогонь по протестувальниках вели люди в формі українських правоохоронців з позицій, які контролювалися міліцією.
21 лютого. Втеча Януковича
21 лютого Янукович заявив, що для врегулювання ситуації в країні ініціює повернення до Конституції 2004 року і оголошує дострокові президентські вибори. Крім того, він закликав до початку процедури формування уряду національної довіри.
Значна частина силовиків і спецтехніка покинула урядовий квартал на виконання постанови ВР про засудження насильства.
Янукович і лідери опозиції підписали угоду щодо врегулювання кризи. Глави МЗС Німеччини, Польщі та Франції засвідчили підписання угоди.
"Автомайдан" зажадав негайної відставки Януковича з посади президента.
Пізніше один з сотників Майдану заявив, що коли Янукович не піде у відставку до 10 ранку 22 лютого, люди підуть в збройний наступ.
Пізно ввечері 21 лютого Янукович з обмеженим колом особливо довірених охоронців втік на вертольотах без бортових номерів зі своєї заміської резиденції "Межигір'я" під Києвом до Харкова. Слідом за ним попрямували і вантажівки з антикваріатом.
22 лютого
У Харкові Янукович заявив, що не має наміру йти у відставку, після чого вилетів до Донецька, звідки хотів попрямувати до Росії, проте політ за цим маршрутом був заблокований Держприкордонслужбою, тому довелося на автомобілях рухатися в бік Криму. Там він зник на території однієї з військових баз Російської Федерації, після чого почалася збройна агресія Росії проти України.