Пандемія змінить звичний нам світ, а слідом за кризою може прискоритися нова технологічна революція
Пандемія коронавірусу, яку канцлер Німеччини Ангела Меркель справедливо назвала найбільшим викликом, з яким зіткнулося людство після Другої світової війни, безумовно, змінить світ. Вона вже його змінює, змушуючи сильних світу цього задуматися про те, наскільки крихка, хистка і, як з'ясувалося, небезпечна вибудувана ними система. Змушуючи країни закривати кордони і кидати на напризволяще громадян інших держав. І водночас максимально розширювати міжнародне співробітництво в надії спільно перемогти епідемію. Закриті у своїх "квартирах" економіки шукають можливість вижити, перелаштовуючись під час руху. І взагалі шукають можливості.
Поки це лише природна реакція людей і грошей на абсолютно нові обставини. "Тимчасові заходи". Та мине якийсь час, закінчиться пандемія, і ми з подивом виявимо, що дещо, а може, багато з того, що ми вважали тимчасовим, стало постійним, світ став іншим. Але яким він буде?
Є варіанти
Відомий історик Юваль Ной Харрарі у своїй колонці для Financial Times зазначає, що сьогодні перед людством стоїть питання – як жити далі? Причому дилема лежить відразу в декількох площинах: взаємовідносин громадянина і держави і політекономічне облаштування світу.
У процесі боротьби з епідемією всі держави в тій чи іншій мірі обмежили свободи громадян, запровадили контроль над їхнім пересуванням. Китай тотально контролював населеннята досягнув успіху в боротьбі. Водночас, є держави, що покладаються на свідомість громадян. Багато, як, наприклад, Україна, постаралися триматися "золотої середини". Але питання в іншому: чи не вважатиме влада, та й самі громадяни, що тотальний контроль – якщо він здатний гарантувати їх безпеку, здоров'я, життя – це благо не тільки під час епідемій?
Друга дилема стоїть вже перед державами. Перш за все – розвиненими. Ізолюватися і намагатися вирішувати більшість проблем власними силами і за рахунок власних ресурсів – чи ж стати ще більш відкритим для політичного і економічного співробітництва, взяти відповідальність не тільки за своїх громадян, а й за світ.
Поки, як зазначає історик, всі варіанти відкриті. А який вибір зробить людство – невідомо.
Економіка йде в кластери
Український економіст Олексій Кущ також вважає, що в світовій економіці сьогодні відбуваються грандіозні процеси трансформації. При цьому пандемія коронавірусу стане лише каталізатором тих процесів, які вже відбувалися.
По-перше, за його словами, завершується попередній цикл ділової активності, що почався у 2009 році. На зміну якому внаслідок світової економічної кризиприйде новий тривалий цикл економічного зростання. Особливістю нинішньої зміни циклів є те, що відбувається вона на тлі зміни економічних укладів.
"Ми пам'ятаємо, що, наприклад, третій уклад – це сталь (драйвером зростання економіки було сталеливарне виробництво, – авт.), Четвертий – нафта, п'ятий – електроніка. А ось зараз на зміну п'ятого укладу приходить шостий – нанотехнології, біотехнології, когнітивні технології, інформаційні технології. Масові товари будуть створюватися на стику цих технологій. На зміну укладу потрібні десятиліття, але процес триває вже давно – починаючи з 2000-х. У США, наприклад, 5% економіки належить вже до нового укладу. Але дійсно, уклад продовжить "визрівання", – розповів Олексій Кущ сайту "Сьогодні".
За його словами, в середовищі експертів вважається, що новий уклад буде приходити на зміну старому довго і важко, але неминуче.
"П'ятий уклад зайшов у глухий кут. Ви можете випустити смартфон нової моделі, але він мало чим відрізнятиметься від попередньої. "Революції" тут поки що закінчилися, запропонувати щось, спроможне викликати вибухове зростання економіки, неможливо. Черга за шостим укладом. Але, як вважають експерти, формування цього укладу буде найважчим для світової економіки – через складність реалізації наукових ідей та промислових зразків в масштабах всієї світової економічної системи. Образно кажучи, уклад повинен запропонувати, припустимо, ліки від раку, якісь універсальні методи боротьби з цими вірусами. В супермаркетах домашні роботи будуть продаватися. Тобто саме масовий випуск. Але поки це важко", – говорить Олексій Кущ.
Але як раз пандемія і може прискорити зміну укладів. Небезпека, з якою зіткнулися люди, вже викликала попит на нові технології у сфері медицини, захисту здоров'я. Бізнес почне вкладати в нові дослідження великі кошти. Внаслідко цього світ отримає довгоочікуваний "ривок" у нових сферах.
При цьому, за словами експерта, зміна укладів може серйозно "перетасувати" позиції держав на світових ринках. Експерт не виключає, що деякі країни, які вчасно відреагували на нові реалії, зловили "хвилю", дуже серйозно посилять свої економіки. І навпаки, деякі з тих, які перебувають сьогодні на вершині економічних рейтингів, здадуть позиції.
"Старі глобальні ланцюжки доданої вартості будуть руйнуватися, і будуть формуватися нові ланцюжки – вже під нові товари споживання, що забезпечують високі темпи економічного зростання. І не факт, що всі країни, які зараз знаходяться на вершині "харчового ланцюга", там залишаться. Цілком можливо, що деякі країни, які знаходяться в середині і в кінці цих ланцюжків, скористаються ситуацією і зроблять ривок. І, до речі, для України я тут бачу великий шанс змінити своє місце в новій ланцюжку, підвищити свій стартовий рівень", – говорить Олексій Кущ.
Читайте також:Інтерв'ю з депутатом Чернєвим: Єдиний шанс утриматися на плаву – допомога від МВФ
Друга глобальна трансформація, на думку Олексія Куща, буде відбуватися по лінії економічного співробітництва між державами. Цей процес, як каже експерт, також вже розпочався, але епідемія і економічна криза його прискорять. На зміну світовій глобалізації прийде "глобальна дефрагментація" – коли світ поділиться на економічні кластери, що складаються з великих і не дуже, груп держав.
"Вплив організацій, які відігравали велику роль в умовах глобалізації – наприклад СОТ, ООН – буде слабшати. Роль регіональних організацій – збільшуватися. Я вже зараз бачу кілька майбутніх регіональних субстратів. Наприклад, це величезний економічний субстрат США-Канада-Велика Британія-Мексика, який і за населенням, і за ВВП буде значно перевершувати Євросоюз. І саме туди з Європи переміститься осьова точка світової історії. Китай перетвориться в закриту "черепашку", орієнтовану на власний попит і виробництво. Країни АСЕАН з Індією гратимуть для Американо-британського субстрату ту ж роль, що грав протягом останніх років для світу Китай – периферійної точки зростання. Якісь утворення будуть у Південній Америці, в Африці й так далі. Тобто, сформуються такі глобальні фрагментовані шматки колишньої глобальної світової економіки", – говорить Олексій Кущ.
При цьому експерт акцентує, що, хоча епідемія і стала каталізатором і "спусковим гачком" для раніше дуже повільних процесів трансформації, все ж "вибухових" змін чекати не варто. І світова економічна криза, що стримується багатомільярдними вливаннями урядів, і трансформації будуть носити розтягнутий у часі характер.
Політика пристосовується
Зазнає певних змін і світова політика. Хоча, можливо, станеться це ще пізніше, ніж з економікою: хоча політику і називають "концентрованою економікою", політичні системи, на відміну від економічних, менш гнучкі. Проте рано чи пізно, відповідаючи на "попит" власних громадян, влади різних держав будуть змушені шукати системні відповіді на нові виклики. "Закриватися" і намагатися самостійно вирішити проблеми, або ж намагатися робити це спільно, посиливши роль міжнародних організацій або навіть сформувавши певний прообраз "світового уряду".
Політолог Володимир Фесенко вважає, що говорити напевно, яким шляхом підуть держави, поки що рано. Але ситуація, викликана пандемією, безпрецедентна, і відповідь на неї буде.
"Нас насправді ситуація безпрецедентна. Такого в мирний час ніколи ще не було – щоб скасовувалася Олімпіада, футбольний чемпіонат, щоб цілі країни зупиняли економіку та йшли на карантин. Все дійсно кардинально змінюється, процес йде, і сказати, чим він закінчиться, неможливо. Ми бачимо, що різні країни по-різному реагують на епідемію. Зокрема, змінюючи початкові рішення з боротьби з нею на прямо протилежні – як, наприклад, Британія, Нідерланди. Відповідно, переосмислюються і підходи до політичних рішень", – розповів політолог.
Зазначимо, що пандемія зупинила не тільки суто цивільні заходи. США, наприклад, пішли на підвищені заходи щодо забезпечення безпеки своїх солдатів, розкиданих по всьому світу. Поки що мова про заборону пересувань військових, зокрема, виїзд військовослужбовців в країни, де коронавірус особливо поширений. При цьому невідомо, чи буде проходити планова ротація військових. Обмеження діють на 60 днів і мають деякі винятки (наприклад, якщо поїздка виправдана з гуманітарних міркувань).
Екстрений саміт G20 26 березня вперше організовувався у вигляді відеоконференції. У такому ж форматі буде проведено саміт G7, який Трамп спочатку мав намір зібрати в червні нинішнього року в своїй резиденції в Кемп-Девіді. Білий дім вже попередив керівників держав G7, що приїжджати не доведеться. Зрозуміло, подібні формати сьогодні розглядаються і реалізуються як "тимчасові". Але не можна виключати, що зручність і ефективність формату приведуть до того, що "саміти на дому" стануть нормою й після епідемії.
"Поки що рано робити прогноз, потрібно розуміти, що спосіб життя не змінюється миттєво. Але якщо ця епідемія стане стійкішою і відновиться, наприклад, восени-взимку, то, напевно, це вже серйозно вплине на спосіб життя в багатьох країнах. Стійкішою може стати тенденція відходу в онлайн. У тому числі політики", – каже Володимир Фесенко.
За словами політолога, відбудуться зміни і в глобальному політичному контексті. При цьому Володимир Фесенко схильний вважати, що світ в разі великої небезпеки рушить все ж у бік посилення співпраці.
"Поки відкриті обидва варіанти: і відхід країн "всередину", і глобалізація політики. Я бачу ймовірним варіант більшої глобалізації. Це те, що називають "сценарій світового уряду". При цьому поки це лише рекомендаційна координація через Всесвітню організацію охорони здоров'я. Але якісь жорсткіші та системніші дії в глобальному масштабі, на мій погляд, виникнуть тільки тоді, коли епідемія стане набагато серйознішою, повториться восени та взимку, і жертвами стануть мільйони людей. Ось тоді так, я тоді не виключаю, що варіант глобальної протидії буде обговорюватися. Що ж стосується заборон, закриття кордонів, то це, я думаю, тимчасовий захід", – каже Володимир Фесенко.
За його словами, громадяни більшості країн настільки звикли до глобалізації та свободи пересувань, що залишити держави "закритими" надовго буде дуже складно.
"До того ж це вб'є остаточно цілі галузі – туризм, готельний бізнес, авіатранспортне повідомлення. Тому максимум, що може бути, – посилення прикордонного контролю, епідеміологічного контролю. При цьому під загрозою може опинитися і Шенген ", – зазначає Володимир Фесенко.
Тим часом світ продовжує протистояти епідемії, що набуває все більших масштабів. Цифри хворих і померлих продовжують збільшуватися щодня. Про подробиці боротьби з вірусом в різних країнах дивіться на відео: