Чому коронавірус в кожній країні поводиться по-різному

У США більше заражених коронавірусом, ніж у Китаї та Італії

У Німеччині коронавірус виявили у 49 тис. людей, з них 304 загинули, а у Франції 29 тис. інфікованих і 1698 смертей. Чому ситуація з пандемією в різних країнах так сильно відрізняється, розібрався сайт "Сьогодні".

Чому в Італії така висока смертність

Китай вже пройшов період жорстких обмежень. Якщо раніше країна закривала свої кордони, щоб вірус не поширювався світом, то тепер Китай ізолюється від світу, щоб не допустити зараження тих, хто ще не перехворів. Решта країн зараз на різних етапах пандемії.

На сьогодні коронавірус поширюється серед всіх країн і найбільше охопив США. Станом на 27 березня в країні 94 тисячі підтверджених випадків зараження і 1438 смертей. Для порівняння, в Китаї майже 82 тисячі інфікованих і 3296 смертей. В Італії – 86 тис. хворих і 9134 смертей.

00:00:00 / 00:00:00

Може скластися враження, що вірус "поводиться" по-різному від держави до держави. Летальність в Італії в порівнянні з іншими країнами зашкалює. А в Азії, здається, вірус став менш агресивним. Так, в Південній Кореї з 9 тисяч заражених померли 139. У Японії – 47 смертей з 1387 випадків зараження. У Сінгапурі – 732 хворих і дві смерті.

Ситуація в кожній країні розвивається в залежності від того, коли вірус виявили і як швидко зреагувала держава. Всі підтверджені випадки коронавірусу – це тільки ті, які виявили. Більшість людей переносять вірус безсимптомно і, самі того не знаючи, поширюють вірус, якщо не дотримуються карантину.

"Мало хто в світі розумів, що треба робити. У Південній Кореї тоді теж тільки почався спалах, і на це ще ніхто не звертав уваги. Більшість урядів різних країн тоді легковажно ставилися до епідемії. Німеччина мала час підготуватися і зараз робить по максимуму тестування. Вони взяли кращі практики зі стратегії Південної Кореї і тестують масово своїх громадян. Тому у них такий маленький відсоток смертей. Але смерті будуть зростати, поки вони не введуть жорсткіші обмеження. І вони вже самі це визнають", – зазначає лікар Леонід Більченко.


Читайте також:Коли закінчиться епідемія коронавірусу: чекаємо літа, вакцину чи всі перехворіємо


Справжньої кількості хворих ми ніколи не дізнаємося

У кожній країні свій підхід до виявлення хвороби. Наприклад, в Італії перевіряють тільки важкі випадки, а у Південній Кореї розгорнули масштабне тестування і їм за кілька тижнів вдалося взяти під контроль COVID-19. Цим же шляхом пішла і Німеччина.

"Кількість реально хворих нікому не відома. І точно ми її, напевно, вже не дізнаємося. Наприклад, в Китаї понад 86% хворих не були зареєстровані. Вони перехворіли, можливо, заразили інших, але захворювання у них було настільки легким, що вони не зверталися по допомогу і не тестувалися. Хтось сидів удома на самоізоляції з невеликою температурою. Інші взагалі не відчував симптомів. Але при цьому відомо, що майже 80% тих, кого виявили в Китаї, заразилися від тих, кого не виявили, – вважає Більченко.

Питання в тому, яку частину "айсберга" ми бачимо. Якщо почати тестувати дуже широко, то коронавірус можна виявити у людей, які переносять вірус безсимптомно. Тоді вони будуть враховані. Відповідно, співвідношення смертей до загальної кількості заражених буде меншою. Але якщо враховувати тільки носіїв вірусу, які звернулися до лікарні, тому що їм зле, то співвідношення вже буде іншим.

/ Фото: Сьогодні

Коронавірус "поводиться" по-різному і тому, що країни в різний час почали реагувати на нього. Південна Корея в 2012 році зіткнулася з Близькосхідним респіраторним синдромом і винесла урок після епідемії. Щойно з'явилися перші випадки COVID-19 – їх негайно знаходили та ізолювали всіх, хто контактував з носіями. Перших 30 носіїв вдалося помістити на карантин, а 31-й виявився "супер носієм", який заразив понад 5000 осіб. Це бабуся, яка довгий час відмовлялася лікуватися і проходити тест. Поки вона хворіла, встигла кілька разів сходити до церкви, побувати на весіллі і на похоронах. Впродовж декількох тижнів у Південній Кореї була найстрашніша епідемія за межами Китаю. Тепер епідемія в значній мірі під контролем. І вони зробили це, не примушуючи людей залишатися вдома. Вони досягли цього в основному за допомогою дуже активного тестування, відстеження контактів, примусового карантину та ізоляції.

Читайте також:Коронавірус – не чума: як перемогли епідемію в Азії та що робити Україні

Більшість країн перші випадки, швидше за все, не помічали довгий час. І хворі встигли заразити інших. Відповідно, пройшло чимало часу, поки країни почали вводити обмежувальні заходи.

"Ті країни, які раніше ввели жорсткі обмеження, жертвують в 8-10 разів меншим числом життів. Наприклад, обмежувальні заходи і закриття переміщень в китайській провінції Хубей зробили на 28-й день після виявлення незвичайних випадків пневмоніі (і на 12-ий день після першої смерті). А щодо інших провінцій Китаю – на 10-й день після закриття Хубею як центру спалаху. У Південній Кореї жорстка реакція почалася з 1-го дня, і навіть безвідповідальна поведінка "супер-розповсюджувача" все одно закінчилося придушенням епідемії. В Італії карантинні заходи почали через 24 дні після виявлення першого випадку. Плюс карантинні заходи були набагато слабкіші, ніж в Китаї. В результаті там, де реакція була швидкою – смертність низька: Південна Корея – 0,5%, в Китаї поза провінції Хубей – 0,9%. Там, де реакція уряду неадекватна – смертність висока: Хубей – 5%, Італія – ​​4%. Тобто, для вибору стратегії потрібно дивитися не на кількість випадків, а на потенціал поширення цього вірусу", – зазначає Вадим Арістов, інфекціоніст і директор Revival Institute for Future.

Читайте також:Інфекціоніст Вадим Арістов: Не важливо, де зародився вірус, через 36 годин він може виявитися в будь-якій частині світу

Італія повністю закрила кордон 10 березня, коли в країні було 7985 зафіксованих випадків COVID-19.

"Італія почала діяти занадто пізно. Медзаклади тепер не можуть приймати всіх, хто потребує госпіталізації. У країні зараз висока смертність не через те, що не змогли вчасно допомогти, а через те, що допомоги можуть і не отримати. Дефіцитний ресурс – апарати штучної вентиляції легенів – надається тим, кому він дасть більше користі", – говорить Вадим Арістов.

Що може зробити Україна

Україна ввела карантин з 12 березня, коли в країні був виявлений лише один випадок зараження коронавірусом. Але зараз у нас вже 226 підтверджених випадків інфікування і 5 смертей.

На думку лікарів, єдине рішення, як знизити поширення вірусу – розривати зв'язки між людьми, щоб не відбувалося нових заражень. Згідно з дослідженнями, якщо на 10% знизити соціальні контакти, то за місяць буде в чотири рази менше інфікованих, зазначає Вадим Арістов:

"Британські дослідження говорять, що єдиний вихід – суворий карантин на 18 місяців. Якщо тримати карантин п'ять місяців, то через два знову буде пік. Зараз у світі є два ефективних способи боротьби з епідемією. Це стратегія молота і танцю".

Ідея "молота" така: жорсткими обмеженнями "забивають" експонентну криву захворюваності, яка йде вгору. А стратегія "танцю" передбачає "перехоплення" людей з симптомами коронавірусу і тих, хто з ними контактував – їх тестують і ізолюють.

Фото: REUTERS/Gleb Garanich

Фото: REUTERS/Gleb Garanich

У Revival Institute for Future вважають, що для України буде ефективна стратегія "пунктиру". Тобто, "молотом" відбиваємо криву захворюваності в бік зменшення і розраховуємо показник перевищення ліжок в реанімаціях з апаратами штучної вентиляції легенів. Поки темпи невисокі і хворі вчасно виявляються, в цей проміжок бізнес працює, щоб зробити необхідні товари і продукти. Коли видно, що крива захворюваності йде знову вгору, а ліжка лікарень заповнюються – знову вводимо карантин. Це дасть можливість працювати бізнесу, людям заробляти і разом з тим не жертвувати життями людей.

"Звичайно, ми могли як в Південній Кореї методом "танцю" перехоплювати хворих, тоді для більшості країни життя повертається в нормальне русло. Але для цього потрібно відновити служби, яких вже немає. Тобто, потрібна сильна санітарно-епідеміологічна служба, яка виявляє і відстежує всі складні перетини і контакти хворого в суспільстві. У Південній Кореї епідеміологи можуть повністю відстежити пересування людини – у них достатній штат і державний мандат на роботу з даними від банків і мобільних операторів. Нам ндоведеться відновлювати подібну службу, після її закриття в 2017 році", – зазначає інфекціоніст Арістов.

Нагадаємо, 25 березня рішенням Кабміну режим надзвичайної ситуації ввели по всій території України. Одночасно з введенням режиму НС в Україні до 24 квітня продовжили карантин. Тобто, ще щонайменше місяць будуть заборонені міжміські пасажирські перевезення, жорстко обмежена робота транспорту в містах (наприклад, у Києві – тільки за спецперепустками), закриті торгово-розважальні заклади, крім продуктових магазинів і аптек.

Коронавірус карантин епідемія
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію