Українці почали частіше страхувати здоров'я і життя на тлі епідемії
2019 року страховий ринок в Україні був на підйомі і зріс більш ніж на 20%. Але цього року нагрянув коронавірус і ситуація ускладнилася. Сайт "Сьогодні" розповідає, який зараз стан справ на страховому ринку, що страхують українці і чи змінилася ситуація в зв'язку з карантином.
Що українці страхують найчастіше
Згідно з офіційною статистикою Національної комісії з регулювання ринків і фінансових послуг, за дев'ять місяців 2019 року обсяг чистих страхових премій (плата за страхування, яку зобов'язаний сплатити той, хто вирішив будь-що застрахувати) зріс майже на 20%.
У той же час за цей період кількість укладених договорів зменшилася на 2,4%. Зокрема, зменшилася кількість укладених договорів страхування від нещасних випадків на транспорті на 6,3%. Також зменшилася кількість укладених договорів страхування від нещасних випадків на 7,1%. Незважаючи на це, зростання ринку минулого року було істотним, і це не межа.
"Одне із завдань, яке дозволяє вирішити страховка, – це забезпечити підтримку собі і своїм рідним у разі несприятливої ситуації і ризиків, пов'язаних із нею. Це може бути ситуація, пов'язана зі здоров'ям або об'єктом майна, або з життям. Європейський досвід показує і підтверджує, що працююючий інститут страхування – необхідна умова для нормального розвитку суспільства. Тому страхування в Україні розвиватиметься", – зазначають в компанії "ПЗУ Україна".
Проте, застрахованих українців досі не так багато. В'ячеслав Гавриленко, заступник голови правління Страхової компанії ARX і генеральний директор компанії ARX Life, розповідає, що, за деякими даними, частка застрахованих (з тих чи інших видів страхування) українців зараз не перевищує 12%.
"Страхування, на жаль, – не найпопулярніша фінансова послуга. Усвідомлення важливості і зростання інтересу відбуваються повільно, особливо в періоди криз і скорочення доходів населення. Але суть страхування адже в тому, що страховка не поверне автомобіль, але допоможе його відновити, відремонтувати; також страховка допоможе відновити здоров'я. У міру того, як люди стикаються з реальною роботою страхових компаній, зростає усвідомлений попит на страхування. Наприклад, зараз, в весняний період, в пік сезонних загострень респіраторних захворювань, кількість звернень застрахованих по медицині вкрай висока. Наш центр медичного асистансу в середньому обробляє понад тисячу звернень на добу", – говорить Гавриленко.
Він додає, що клієнти з більшою готовністю отримують страхові поліси ОСАЦВ (обов'язкове страхування автоцивільної відповідальності) і КАСКО (страховка транспортних засобів на випадок пошкодження або викрадення). Гавриленко зазначає, що, на жаль, на здоров'я клієнти звертають увагу тільки тоді, коли починають відчувати проблему. Безумовно, пандемія безпосередньо вплинула на виражений інтерес до договорів особистого страхування та здоров'я, і життя.
Читайте також:Коронавірус в Україні: статистика за 14 квітня і всі подробиці з регіонів
Наталія Стихальська, директор з маркетингу страхової компанії TAS life, каже, що, рейтинг страхування виглядає так: авто (завдяки обов'язковим видам) – майно – життя.
"Найцінніше, що є у людини, страхують в останню чергу. Страхування життя – молодий бізнес, як і наша країна, у якого хороші перспективи розвитку в майбутньому", – зазначила Стихальська.
Володимир Шевченко, генеральний директор МТСБУ, пояснює, що ОСАЦВ – традиційно один з найпоширеніших в Україні страхових продуктів (понад 8 млн договорів за 2019 р.). Кількість договорів КАСКО на порядок менше (540 тис. шт. за 9 міс. 2019 р.)
"На зростання ОСАЦВ впливає два основних фактори: збільшення автопарку в країні і контроль за наявністю полісів ОСАЦВ, який дає можливість мінімізувати кількість автовласників, які не мають поліса, і оборот фальшивих/фальсифікованих полісів", – каже Шевченко.
Незважаючи на те, що страхування життя, як і раніше, не займає перші місця за популярністю, з кожним роком українці звертають на нього все більше уваги.
"Якщо говорити про конкретно можливості застрахувати життя, такий страховий продукт вже давно доступний на українському ринку і загалом даний сегмент показує щорічне зростання", – розповідають в "ПЗУ Україна страхування життя".
Читайте також:Як вигідніше збирати на пенсію: банк, страховка чи пенсійний фонд
Як змінилася ситуація через карантин
Нагадаємо, що нещодавно Верховна Рада ухвалила закон, згідно з яким введений карантин віднесли до форс-мажорних обставин. Так, форс-мажор – це надзвичайні і невідворотні обставини, які роблять об'єктивно неможливим виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди і т.п.), обов'язків щодо законодавчих та інших нормативних актів. Експерти з TAS life розповідають, що введення карантину може вважатися форс-мажором, і для цього необхідно буде отримати сертифікат, який видає Торгово-промислова палата. Проте, це не означає, що через карантин виплат за страхуванням не буде.
"Для страхової компанії форс-мажорні обставини не будуть підставою для відмови, вони можуть дещо відстрочити на якийсь час саму виплату клієнту. Але відмови не буде", – розповідає Наталя Стихальська.
В "ПЗУ Україна" також зазначають, що прийняті на себе зобов'язання щодо виплат страхового відшкодування виконуються, зокрема, і в умовах введеного в країні режиму карантину.
"Саме обставина форс-мажору, в тому числі карантин, автоматично не звільняє сторони від відповідальності і виконання зобов'язань за договором. Тобто, необхідно довести, яким чином певне обставина, в тому числі карантин, впливає на неможливість виконання зобов'язань, прийнятих на себе сторонами згідно з договором", – пояснюють в "ПЗУ Україна".
Проте, ситуація з коронавірусом і карантином вплинула і на страховий ринок. У компаніях зазначають, що про масові тенденції поки що говорити рано, але вже є певні зміни. Генеральний директор Асоціації "Страховий бізнес" В'ячеслав Черняховський в коментарі "Сьогодні" розповів, що майже перестали укладати туристичні договори страхування і "зелені карти" для виїзду на автомобілях за кордон.
"Зменшилася кількість укладених договорів зі страхування домашнього майна, оскільки люди сидять вдома, а також і страхування цивільної авіації, тому що літаки "сидять на землі". Але при цьому є і позитив: зменшилася кількість заявлених подій в результаті ДТП (КАСКО і ОСАЦВ), з'явився попит на страхування здоров'я "від коронавірусу" і просто страхування життя від "смерті з будь-якої причини", хоча не великий", – пояснює Черняховський.
Він додав, що загальні очікування галузі – вкрай негативні, оскільки зупинки в роботі підприємств і загальне падіння доходів населення призведе до скорочення платоспроможного попиту на страхові послуги.
Стосовно автомобільного страхування, то Володимир Шевченко зазначає, що, за попередніми оцінками, карантин ніяк не вплинув на висновок або переукладання договорів ОСАЦВ, тому що це обов'язковий вид страхування. Введення карантину нічого не змінило – поліс ОСАЦВ, відповідно до закону, повинен бути у кожного автовласника.
"Швидше за все, за час карантину зросте кількість електронних полісів (ЕП) ОСАЦВ, але яка роль в цьому саме карантину, враховуючи, що кількість електронних договорів і їх частка в загальній кількості зростає постійно – важко точно сказати. Наприклад, за підсумками минулого року частка ЕП становила близько 15%, а за підсумками тільки січня цього року – вже 29%. При цьому деякі страховики зазначають, що кількість звернень за страховим відшкодуванням за ОСАЦВ і КАСКО впало приблизно на третину, що викликано зменшенням трафіку і аварійності на дорогах у зв'язку з карантином ", – каже Шевченко.
Дійсно, експерти зазначають, що карантин сприятиме діджиталізації і появі на ринку страхування нових продуктів. Яна Рогоза, андеррайтер зі страхування відповідальності, розповідає, що нещодавно до них звернувся клієнт з проханням застрахувати комп'ютерну техніку компанії, передану співробітникам у користування додому на час карантину.
"Таким чином виникла ідея з короткостроковим страхуванням робітників ноутбуків і стаціонарних комп'ютерів на 2 місяці. Цей випадок – яскравий приклад того, як попит ринку, викликаний спонтанними потребами клієнтів, сам створює нам грунт для пошуку нових пропозицій і створення нових продуктів", – зазначає Рогоза.
Яна Рогоза, як фахівець зі страхування відповідальності, розповідає, що зараз в цій сфері намітилося кілька тенденцій, які, однак, навряд чи будуть довгостроковими.
"У світлі введених обмежень внаслідок карантину ми спостерігаємо призупинення активності в страхуванні загальногромадянської відповідальності бізнес-центрів, ТРЦ, а також орендарів офісних і торгових приміщень для здійснення своєї діяльності. Але ми розуміємо, що це тимчасова тенденція, обумовлена сьогоднішніми форс-мажорними обставинами. Це той випадок, коли ми впевнено очікуємо зміни цієї ситуації після повернення бізнесу до звичного режиму роботи", – пояснює експерт.
Рогоза підсумувала, що в інших лініях страхування відповідальності спостерігається послідовне зростання зацікавленості ринку в таких продуктах як страхування професійної відповідальності, страхування відповідальності директора і вищих посадових осіб.