Їх звали "кіборгами": 6 років боїв за Донецький аеропорт: як це було

Тільки три тонни тротилу змогли зломити опір українських військових

26 травня виповнюється шоста річниця початку боїв за Донецький аеропорт ім. Сергія Прокоф'єва (ДАП). Саме в ніч на 26 травня прибічники т.зв. "ДНР" спробували захопити ДАП, який мав стратегічне значення для перекидання військ і військових вантажів, а також стояв на шляху до Пісків і Авдіївки. Оборона Донецького аеропорту тривала 242 дні – 21 грудня 2015-го стало останнім днем, коли його територію утримували українські військові. Давайте згадаємо, як це було, в спеціальному матеріалі сайту "Сьогодні".

60% військової допомоги від РФ йшло на штурм ДАПу

Сьогодні колись один із кращих аеропортів України знаходиться на окупованій території і нагадує поверхню Місяця, поцятковану воронками і кратерами. А від будівель аеропорту, який міг приймати більше мільйона пасажирів на рік, залишилися лише де-не-де вцілілі опори. Тоді, після реконструкції в 2012-му, ДАП перетворився в одну з головних визначних пам'яток Донецька – "посилений" новим терміналом, він був готовий приймати 1,1 мільйона осіб на рік.

В ніч з 25 на 26 травня 2014-го повітряні ворота Донецька відкрилися війні. Аеропорт захопили озброєні бойовики, але потім його відбили українські військові. У перший же день боїв, 26 травня, бойовики понесли масштабні втрати (в різних джерелах називаються цифри від 40 до 100 загиблих).

Увага! На відео присутня ненормативна лексика.

"26 травня підрозділи армійського спецназу за підтримки бойової авіації завдали удару по терористах, які намагалися взяти під контроль міжнародний аеропорт Донецька. Була задіяна штурмова і армійська авіації, проведена висадка десанту. Українські підрозділи діяли швидко і ефективно – були вбиті близько 45 бойовиків, ще кілька десятків поранені. Третина батальйону "Схід" була знищена силами АТО. В рядах бойовиків почалася паніка, деякі лідери терористів поспішно покинули місто. Українські підрозділи закріпилися в районі аеропорту", – говорилося в повідомленні РНБО.

Близько сьомої вечора разом з пораненими бойовики відступили, але з тих пір загони т.зв. "ДНР" і російських військ регулярно намагалися захопити ДАП.

Восени 2014-го до 60% всіх прибуваючих на Донбас російських збройних сил йшли на посилення угруповання в районі Донецького аеропорту. Про це повідомляв координатор "Інформаційного опору" Дмитро Тимчук.

"Боєприпаси, що прибувають з Росії, активно перекидаються в район аеропорту в Донецьку. Сюди направляється близько 50-60% всіх мінометних мін, артилерійських і реактивних снарядів, які прибувають з РФ", – повідомляв Тимчук в одному зі своїх щоденних зведень.

Фото: facebook.com/Юрій Мисягін

Уже тоді створювалася інфраструктура для ремонту бойової техніки, яка була пошкоджена під час спроб взяти ДАП.

"На Сніжнянському машинобудівному заводі (м. Сніжне) створено базу з ремонту і відновлення озброєнь і техніки терористів. Прибуваюча на ремонт техніка в основному брала участь в боях під Луганськом, Донецьком, Амвросіївкою, Кутейниково і Старобешево. Передова база ремонту та обслуговування бойової техніки бойовиків створена на базі ТОВ "Вуглемаш" в Донецьку", – писав Тимчук.

Бойовики не забирали своїх убитих з ДАПу

Після 17 вересня наступ став особливо масованим, інтенсивні атаки на аеропорт не припинялися весь жовтень.

Екс-глава зовнішньої розвідки Микола Маломуж у жовтні 2014-го повідомив про застосування в атаках на аеропорт російської системи залпового вогню "Тюльпан", відзначаючи, що вона спеціально застосовується для руйнування укріплень.

"Застосовувалися танки, БТР, самохідні артилерійські установки. Згодом стали застосовувати системи "Град", "Ураган". А тепер підтягнули систему "Тюльпан", надзвичайно потужну, з боєзарядами до 130 кілограмів, які використовуються для нанесення ударів по бліндажах, укріплених спорудах. На озброєнні української армії "тюльпанів" немає. Це російська зброя", – говорив Маломуж в ефірі Радіо Свобода.

До того моменту терористи продовжували обстрілювати аеропорт понад чотири місяці. В результаті щоденного артобстрілу центральний хол терміналу отримав серйозні руйнування – практично всі скляні конструкції посипалися. Також була сильно пошкоджена покрівля терміналу: на підлозі холу були розкидані численні залишки облицювання стелі.

"За словами експертів, аеродром імені Сергія Прокоф'єва став місцем найзапекліших боїв між солдатами АТО і бойовиками. Захисники аеропорту – кадрові та добровольчі підрозділи. За сміливість і лють в бою їх в народі прозвали "кіборгами". Потрапити на територію аеропорту можна тільки всередині бронемашини. Всередині журналісти побачили багато убитих бойовиків – особливо багато тіл біля диспетчерської вежі, за яку постійно йдуть бої. За словами силовиків, вони пропонували терористам забрати своїх загиблих, навіть гарантували припинення вогню, але ті так і не забрали своїх убитих. Є загиблі і серед українських військових, багато поранених. Солдат прямо з-під обстрілу забирають на бронемашинах і відвозять в госпіталі", – писав сайт "Сьогодні" в жовтні 2014-го в матеріалі "Найжорстокіший бій: як і навіщо утримують аеропорт Донецька українські "кіборги".

За словами наших військових, бойовики могли почати стрілянину раптово, в будь-який момент. По дорозі, оскільки вона прострілюється, бійці пересувалися перебіжками. А ось по вулиці, як виявилося, можна ходити спокійно, бо бойові точки супротивника знищують члени батальйону "Дніпро-1".

"Основне завдання їхнє – відігнати нас на Карлівку, а то й в Красноармійськ, і захопити аеропорт", – розповідали українські військові восени 2014-го.

Останні місяці оборони

Вежа ДАПу на момент здачі об'єкта в експлуатацію була найвищою в країні. 51-метрова вежа, що височіє над Донецьким степом, стала символом оборони аеропорту. Багато днів по бетонній вежі била артилерія, але конструкція продовжувала стояти. Лише під кінець оборони, 13 січня 2015-го, вежа, яка на той момент утримувалася українськими військовими, впала.

"Не витримали конструкції на верхніх поверхах. Імовірно, вона обрушилася не вся. Весь цей час диспетчерська вежа і новий термінал знаходяться під нашим контролем", – заявив тоді в коментарі для сайту "Сьогодні" спікер військових Роман Туровець.

Наступного дня, 14 січня, сепаратисти стали поширювати через російські ЗМІ повідомлення про те, що українські військові залишають територію аеропорту, але в штабі АТО цю інформацію спростували. Насправді на фінальних етапах оборони українські захисники утримували перший поверх, а підвал і верхні поверхи контролювали бойовики.

Того ж дня бойовики висунули "кіборгам" ультиматум – або залишити аеропорт, або загинути. Військові вибрали бій, і з того моменту зіткнення в аеропорту вже не вщухали. Ситуацію під особистий контроль узяло військове командування – туди приїхали тодішні керівники Генштабу та Міноборони, секретар РНБО Олександр Турчинов.

"Найважче було, коли нас закидали газом. Ми думали, що це просто димовухи, але це був якийсь газ – очі сльозяться, нічого не бачиш, від кашлю аж вивертає. В той момент почалася якась паніка, і це було найважче. Потім ми призвичаїлися – стріляли по них, і вони виходили з ладу", – розповідав десантник Віталій Пясецький про те, як бойовики намагалися "витравити" захисників аеропорту за допомогою газових гранат.

18-21 січня 2015 року в результаті підриву терміналу ДАП загинули 58 "кіборгів". Але бої за аеропорт тривали, і українські військові, всупереч прогнозам сепаратистів, продовжували боротися за позиції, хоча ДАП фактично перестав існувати, остаточно перетворившись на руїни.

"Цілий день 20 січня було тихо, і це трохи нас насторожило. Як виявилося, під перекриттям, де ми розміщувалися, заклали три тонни тротилу. Від вибуху поверхи вниз провалювалися, хлопці, які сиділи посередині, потрапляли вниз. З 60 людей в одну мить залишилося близько 20-ти, з яких вісім виявилися під завалами в дуже важкому стані. Я залишився живий, бо сів збоку на фундамент покурити. Відкопав автомат і побіг тримати оборону. Ворог зрозумів, що не з усіма розправився. Але триматися вже не було сил. П'ятеро за ніч померли від ран. Троє залишалися важко пораненими, з них двом перебило ноги. Важко було дивитися, як вони мучаться, а допомогти нічим не могли. Офіцерів серед нас уже не було. Старшина пішов до сепаратистів домовлятися, що ми кидаємо зброю, забираємо поранених і вони нас відпускають. Сепаратисти не погодилися на такі умови. Вони повідомили, якщо хочемо врятуватися, то треба здаватися. У мене в той час залишилося всього чотири ріжки патронів, не більше й у побратимів. Коли зрозуміли, що допомоги чекати марно, то щоб врятувати поранених, старшина прийняв рішення вранці 21 січня здатися в полон. Загалом нас залишилося 16 людей", – згадував боєць Ярослав Гавянц.

Навіщо так важливо було утримати ДАП

За даними РНБО, Донецький аеропорт був найбільш зручним плацдармом для наступу.

"Є доцільність його утримання, ця доцільність сформульована керівництвом штабу АТО, оскільки це один з найбільш зручних плацдармів, з якого українські військові можуть почати наступ і звільнення столиці Донбасу – міста Донецька", – говорив у перші дні боїв за ДАП спікер Інформаційно-аналітичного центру Ради національної безпеки і оборони Андрій Лисенко.

Одна з можливих причин запеклих боїв за Донецький аеропорт також могла полягати в тому, що бойовики хотіли відтягнути українські війська з південного напрямку.

"Я так думаю, противник намагається за рахунок цього відтягнути війська з півдня, а саме з маріупольського напрямку. Зосередивши там сили і почавши хоча б імітацію бойових дій, вони можуть забезпечити нові мирні переговори з приводу надання Росії транзитного коридору в Крим на зимовий час", – коментував у ті дні сайту "Сьогодні" директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.

Довідка. Новий міжнародний термінал Донецького аеропорту імені Сергія Прокоф'єва було відкрито 14 травня 2012 року, перед стартом чемпіонату Європи з футболу "Євро-2012". Новенький семиповерховий термінал мав пропускну спроможність 3100 пасажирів на годину – таким чином Донецький аеропорт став на кілька років одним з трьох найбільших авіагаваней України.