До минулого року кількість абітурієнтів з Криму і Донбасу в українських вишах зростала, але навіть зі спрощеною процедурою вступу випускники стикаються з бюрократією
Цього року в Криму і ОРДЛО випустилися школярі, яким на момент окупації було 11-12 років. Тепер вони вибирають, куди вступати: до українських вишів, місцевих чи російських. В Україні вони можуть вступати без паспорта, атестата та ЗНО. Для вступу треба скласти іспит з української мови та історії України.
Однак цифри показують, що до українських вишів не вступає і десята частина випускників з Криму і ОРДЛО.
Що пропонують для абітурієнтів з Криму і ОРДЛО в Україні
Випускникам шкіл з окупованих територій в Україні не потрібні паспорт, атестат і ЗНО. Вступити можна через центри "Крим-Україна" і "Донбас-Україна". Такі центри діють при університетах і коледжах та працюють виключно з вступниками з Криму і ОРДЛО.
До минулого року кількість абітурієнтів з Криму і Донбасу в українських вишах зростала, каже Світлана Кретович, начальник головного управління вищої освіти Міносвіти. Торік через освітні центри вступили до вишів 1600 абітурієнтів з окупованого Донбасу і 265 – з Криму.
Багато це чи мало? За даними, які публікують на окупованих територіях, в Криму цього року випустилися понад 10 тисяч одинадцятикласників, в ОРДЛО – 18 тисяч.
Але є ще абітурієнти, які навчаються дистанційно в українських школах і потім вступають на загальних підставах за ЗНО. Однак кількість таких абітурієнтів не відстежується, зазначає Кретович.
"Ці абітурієнти навчаються дистанційно з окупованих територій, здають ЗНО і вступають до будь-якого навчального закладу в Україні. Цю кількість ми не можемо відстежити, тому що не всі вступники розкривають свою прописку і хочуть, щоб про це знали", – говорить Світлана Кретович.
З питань освіти в Україні для жителів окупованих територій працює урядова "гаряча лінія" 0800 504 425.
Фото: А. Бойко
Щоб вступити за спрощеними умовами, треба:
вибрати один з вишів, в якому працює освітній центр. Список вишів можна знайти на сайті Міносвіти;
отримати довідку внутрішньо переміщеної особи (ВПО). Цей пункт університети часто не вказують. Однак без довідки можуть виникнути проблеми під час вступу;
подати до освітнього центру пакет документів для вступу (заяву, документ, що засвідчує особу, чотири кольорові фотографії розміром 3х4 см; освітню декларацію – її допоможуть заповнити представники освітнього центру);
здати три вступні іспити – українську мову, історію України та профільний предмет (або творчий конкурс). Міністерство освіти пропонує готуватися за відеоуроком на сайті "Доступна освіта" або на EdEra;
за результатами іспиту отримати довідку замість атестата. Через три місяці її можуть замінити на документ держзразка.
Незважаючи на спрощені умови, абітурієнти з окупованих територій все одно стикаються з проблемами при вступі.
З чим можуть зіткнутися абітурієнти з окупованих територій
"Я дійсно був зацікавлений в українській освіті. Прошерстив сайт МОН, дізнався номер телефону та адресу освітнього центру "Крим-Україна". А як настав час займатися подачею документів, почалося найцікавіше", – розповідає абітурієнт з АРК Осман Джелілов.
Кримчанин Осман Джелілов після випуску зі школи не відразу прийняв рішення вступати до українського вишу. Перш ніж подати документи до університету в Києві, Осман два роки займався самоосвітою і працював в рекламному агентстві в Сімферополі. Випадково від знайомої хлопець дізнався про можливість вчитися в Українській академії лідерства. Це 10-місячна освітня програма, яка допомагає знайти випускникам шкіл своє призначення і вибрати професію. Так хлопець став спочатку студентом УАЛ, а після випуску з академії вирішив здобути вищу освіту в Україні. Осман почав збирати документи для вступу до Таврійського національного університету ім. Вернадського, який після анексії півострова "переїхав" з Сімферополя до Києва.
"Виявилося, на офіційних сайтах університету та Міносвіти був вказаний не повний пакет документів для зарахування до університету. По приїзду в мене не було довідки ВПО (внутрішньо переміщеної особи. – Авт.). Жодні документи і докази не змогли переконати чиновників, що я проживав в Криму практично все своє життя. Благо, у мене з собою була довідка ВПО, видана в Харкові, але і там я її придбав не зовсім коректним шляхом (ні, це не хабар). Оскільки у мене не було київського статусу ВПО, а харківський не підходив – я залишився без стипендії", – розповідає Осман Джелілов.
Також виявилося, що університет не дає абітурієнтам місце в гуртожитку на час надходження. Осману пощастило, що у нього були друзі в Києві, які прихистили його на час вступу.
"Настав довгоочікуваний понеділок, я приїхав здавати тест з української мови. За фактом, це був диктант і оцінку за нього зарахували і за українську мову, і за літературу. Я якось написав на шість балів і пішов здавати "Історію України". Оскільки я навчався за освітньою програмою РФ, а доступ до української програмі обмежений, то я не орієнтувався навіть в основних датах. Я отримав по історії чотири бали. Цей результат і проблеми з довідкою ВПЛ, житлом стали ще однією причиною, з якої моя любов до України почала плавно перетікати в нелюбов", – говорить Джелілов.
Після здачі іспитів кримчанин поїхав додому очікувати результату. За законодавством, прізвище та ім'я абітурієнта повинні були зашифрувати, щоб про вступ не впізнали в РФ. Але, за словами Османа, всю інформацію про себе як абітурієнта він без проблем знайшов в Мережі.
Дістатися з Криму до Києва теж було непросто. Купити квиток на сайті "Укрзалізниці" Осман не міг і попросив друзів з материкової України знову допомогти.
"Але де сприяння з боку держави? Хоча б якась інформаційна підтримка з логістики абітурієнтам все одно потрібна", – обурений Осман Джелілов.
Немає стратегії – немає абітурієнтів
"На сайті міністерства є вся інформація про вступ для абітурієнтів з Донбасу і Криму, а також дистанційні уроки української мови. Доступу до окупованих територій ми не маємо, але ми працюємо через інтернет-інструменти, щоб донести інформацію до вступників. Також у нас зареєстровано наказ про вивчення українознавчих предметів для абітурієнтів з окупованих територій. Тобто коли вони стануть студентами, то можуть поліпшити свою українську мову, історію України і так далі ", – так нам відповіли в Міносвіти на запитання, чи є у відомства стратегія залучення абітурієнтів з Криму і ОРДЛО.
Фото: Анатолій Бойко, Сьогодні
Насправді, інформація про можливість вчитися просто не доходить на окуповані території, каже Олег Охредько, аналітик Центру громадянської освіти "Альменда". До окупації "Альменда" перебувала в Криму і займалася захистом прав людини. Зараз організація надає правову підтримку переселенцям і тим, хто залишився на окупованому півострові.
"Вся інформація про вступ для кримчан поширюється в Україні, але не потрапляє на півострів. Те, що ми намагаємося зробити як громадська організація, – недостатньо. У нас немає таких можливостей, щоб серйозно зайти до Криму. На переходах іноді з'являється інформація, іноді – ні. Свого часу ми розмістили величезні банери на контрольних пунктах пропуску", – говорить Охредько.
Шість років школярі перебувають під серйозним інформаційним впливом окупаційних властей. Були випадки, коли однокласники з Криму зустрічалися в Києві і тільки тоді дізнавалися про плани друг одного вступати в материковій Україні, зазначає Охредько.
Осман Джелілов каже, що обговорення вступу до університету зазвичай були на рівні сім'ї.
"У школі тему освіти в Україні ніхто не порушував ... хоча від знайомих часто чув, як хтось поїхав вчитися до Києва", – поділився Осман.
Друга проблема – з самими вишами. Ще 1 березня освітні центри повинні були опублікувати всю інформацію про надходження. Але навіть зараз не у всіх вона є, зазначає правозахисник.
Відсутня фінансова підтримка на час вступу. На жаль, часто не діє право на безкоштовне проживання в гуртожитках. Не всі сім'ї можуть понести фінансові витрати, зазначає Ірина Жданова, виконавчий директор фонду "Відкрита політика".
Також не вистачає підготовчих відділень для абітурієнтів з окупованих територій.
"Я думаю, нам треба змінити закон і відкрити підготовчі відділення для абітурієнтів з тимчасово окупованих територій, щоб вони вступали без іспитів, рік інтенсивно навчалися за цими курсами, потім вступали після підготовки. Це розв'яже проблему того, що українська мова та історія України не вивчається на тимчасово окупованих територіях або викладаються спотворено", – вважає Ірина Жданова.
Проте за ці чотири роки до українських вишів поступили понад 5300 випускників з окупованих територій, зазначає Ірина Жданова. Їх кількість продовжить зростати, оскільки є й успішні історії тих, хто отримав освіту в Україні.
"Динаміка вступу абітурієнтів з тимчасово окупованих територій з року в рік показує зростання. Вступають все більше. Але і проблем теж більше. Абітурієнти, які до нас приходять, на рік довше перебувають в окупації. Це і інше середовище, інше взаємовідношення між людьми. З чим стикаємося ми – це адаптація студентів до умов життя, українському соціуму. Але діти вступають самостійно, знаходять через центри "Донбас-Україна", приходять самі або з батьками, що теж дуже цікаво. Якщо брати загальні тенденції, то вони з кожним роком краще", – прокоментував Ростислав Подольський, в.о. ректора Луганського аграрного університету в м. Старобільськ.
Цього року абітурієнти можуть вступити до більш ніж 100 навчальних закладів, при яких працюють центри "Крим-Україна" або "Донбас-Україна". 2016-го таких вузів було всього 12. Раніше абітурієнти не могли вступати до навчальних закладів МОЗ, Міністерства культури і МВС. Цього року при них теж з'явилися освітні центри для абітурієнтів з окупованих територій.