У вступній частині доповіді МЗС Латвії трактує російське військове вторгнення в Україну, постійний шантаж світової спільноти погрозами застосування зброї масового знищення та інші техногенні катастрофи з боку Москви. «не тільки як конфлікт з Україною, а й із Заходом загалом».
Глава МЗС Латвії Едгарс Рінкевичс представив уряду річний звіт про проведену протягом року роботу у зовнішній політиці держави та в питаннях Європейського Союзу, а також щодо пріоритети на 2023 рік, пише Delfi.
«За цих умов визначені раніше головні цілі зовнішньої політики Латвії – забезпечення незалежності держави, стабільної безпеки та добробуту суспільства – набувають ще більшого значення», – зазначають у зовнішньополітичному відомстві.
У доповіді також визначено пріоритети зовнішньої політики Латвії на 2023 рік. Серед іншогозазначалося, що поразка Росії у війні відповідає інтересам Латвії.
26 січня в Сеймі відбудуться слухання звіту, після чого відбудуться дебати щодо зовнішньої політики.
Національна рада електронних ЗМІ Латвії (NEPLP) розробила стратегію розвитку сектору електронних ЗМІ на 2023-2027 роки.
Ключовим пріоритетом роботи на найближчі роки є розвиток контенту латиською мовою. А російська мова має піти, рада побоюється, що без цих заходів вона буде домінувати.
«Якщо ми продовжуватимемо підтримувати російськомовний контент і дозволити йому в переважній мірі домінувати на наших телевізорах, телефонах, комп’ютерах і радіо, наш інформаційний простір ніколи не зміцніє», — заявив керівник НЕПЛП Івар Обаліньш .
На кінець 2022 року в Латвії було зареєстровано 95 електронних ЗМІ. А список програм, що ретранслюються в Латвії, включає 254 телепрограми з 25 країн, більшість з яких доступні російською та англійською мовами.
У Латвії планують розвивати медіаграмотність населення, щоб сприяти «опіру дезінформації».
В інтерв’ю Latvijas Radio Обаліньш навів статистику медіа Латвії. Він зазначив, що сьогодні в Латвії доступні 252 ЗМІ, з них 127 російськомовні, і лише 42 латвійські.
Голова Національної ради електронних медіа Латвії зазначив, що в Законі про електронні ЗМІ та Законі про громадські ЗМІ йдеться про багато мов меншин, які використовуються в Латвії. Тому рада «не бачить підстав продовжувати це абсолютне домінування російської мови тут».
Скандал із російським телеканалом “Дождь”
Раніше в Латвії розгорівся скандал навколо російського незалежного телеканалу “Дождь”, коли його ведучий в ефірі закликав допомогти російським солдатам поліпшити умови проживання під час війни. Телеканал звільнив ведучого, але не вибачився за свої слова.
Влада винесла телеканалу не перше попередження – раніше “Дождь” показав в ефірі карту з входженням Криму до складу Росії, а також використав словосполучення “наша армія” щодо російських окупаційних військ в Україні.
8 грудня влада Латвії та Естонії припинила трансляцію телеканалу у своїх державах. Ведучий телеканалу Олексій Коростялев потрапив до “чорного списку” громадян, яким заборонений в’їзд.
Управління у справах громадянства та міграції (PMLP) Латвії вирішило залишити візи співробітникам телеканалу “Дождь”, ліцензію на мовлення якого раніше анулювала Національна рада електронних ЗМІ. Зараз канал працює онлайн.