Для святкування Геловіна треба створити відповідну атмосферу. Декору, костюмів та масок замало, потрібні книги, які забезпечать той неповторний містичний дух, від якого бігають мурашки по шкірі, а волосся становиться дибки. Спочатку 31 жовтня святкували у Великобританії, США, Канаді та Ірландії, але поступово традиція поширилась на інші країни. Популярності Геловіну сприяла поява великої кількості книг жахів для дорослих та вихід Поттеріани для дітей та підлітків. За кожним костюмом на Гелловін стоїть історія або легенда, відображена в художній літературі чи кіно. Свято має свою міфологію й підґрунтя.
Злякай мене, якщо зможеш: книги на Геловін
Геловін: історія виникнення
Спочатку був кельтський Самайн (ірл. Samhain), який кельти асоціювали зі смертю, пекельними істотами й потойбічними явищами. Самайн стали відзначати в Ірландії та Британії, потім в колоніях. У XIX-XX століттях це свято перетворилося на Хелловін, який ще називають Днем усіх святих. За стародавніми повір’ями 31 жовтня вся нечисть, що живе у потойбічному світі, виходить до людей. Щоб пекельні істоти не втрапили до хати, господарі виставляли для них ласощі. Це було не запрошення, а задобрення: беріть цукерки і йдіть геть.
Звідки взявся підсвічений гарбуз? Тут своя історія, в реальності там був не гарбуз, а ріпа. Ірландські легенди розповідають про одного кмітливого Джека, який був таким скупим, що коли випивав з Дияволом, то щоб не платити самому за пиво, умовив Нечистого перетворитися на монету, яку поклав в кишеню з хрестиком. Хрестик не давав Дияволу повернути собі подобу, а хитрий Джек диктував свої умови. Коли Джек помер, його не пустили до Раю за те, що мав справу з нечистим, а Диявол дав йому жаринку пекельного вогню й вигнав з пекла, бо він його дуже роздратував. Так і поневіряється душа Джека з жаринкою між світами. Щоб вогонь не згас, Джек поклав її в ріпу, яка в легендах трансформувалася в гарбуз. Пройшли роки, ліхтар став символом Геловіну. Крім ліхтарика, для створення моторошної атмосфери потрібні книги відповідного жанру. Вибрати страшні історії, написані майстрами горору, можна в інтернет-магазині БукШеф.
Список страшних книжок
Горор як жанр почав свій розвиток від початку 19 ст. і тріумфально дійшов до наших днів. Однією з перших страшних книг став готичний роман М. Шеллі «Франкенштейн, або Сучасний Прометей». Авторка пережила смерть двох дітей і коханого чоловіка, тому досить моторошно розповідає про те, як герой перетворив неживу матерію в живу. Віктор Франкенштейн – творець монстра, який знищив всіх його близьких і самого довів до смерті. Творець жахливої істоти ризикнув приміряти на себе роль Бога, все закінчилося не дуже добре.
Ще одна страшна історія – «Кладовище домашніх тварин» С. Кінга. Приголомшлива поразка героя при спробі перемогти смерть. А як же не згадати майстра горору, що створив власну демонологію? Г. Ф. Лавкрафт ввів в літературу монстрів, старіших за людство, Наймоторошніша книга «Поклик Ктулху» розповідає про страшне чудовисько Ктулху – втілення стародавніх таємниць і жахіть.
Гелловін не відбудеться, якщо ми не згадаємо вампірів. Б. Стокер в книзі «Дракула» почав розповідати про вампірів, відкрив людству інший світ, наповнений темними бажаннями та таємницями крові. Про істот, що п’ють кров, пишуть десятки книг, знімають фільми й серіали, а людство шалено споживає інформацію й просить ще.
Нові інтерпретації кровопивць спрагліїв, вознесених, атлантійців можна знайти в мегапопулярній трилогії фентезі Д. Арментраут «Кров і попіл».
Українська сучасна література теж представлена на ярмарку жахів: книга І. Павлюка «Я бачу вас цікавить пітьма» вразить читачів важким моторошним сюжетом і демонічною аурою.